
Перевертні у погонах видавали себе за співробітників СБУ.
Слідчі Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Київської обласної прокуратури висунули дві підозри у вимаганні (ч.4 ст.189 КК України) та викраденні людей (ч.2, ч.3 ст.146 КК України) начальнику відділу превентивної діяльності ГУНП в АР Крим та місті Севастополі Марлену Алімджанову. Відомості про це містяться в матеріалах судового реєстру, повідомляє Dетектив-info.
З них випливає: уродженця узбецького міста Андіжан вбачають ватажком угруповання так званих "перевертнів у погонах", на рахунку якого щонайменше три випадки незаконного позбавлення волі осіб, а також здирництво в останніх значних сум коштів. В інтерпретації слідства, Алімджанов залучив до втілення злочинних звитяг підлеглих співробітників очолюваного ним підрозділу, частина з яких нібито не була обізнана з планами "розтрусити на гроші" заможних потерпілих.
Як вважається, угруповання почало активно діяти восени поточного року, а інкриміновані начальнику кримського ВПД епізоди відбулися на тлі стрімкого обвалу ринку криптовалют, старт якого розпочався в "чорну п'ятницю" 10 жовтня 2025 року.
Відомо, що на першу жертву Марлен Ремзійович і Ко влаштували засідку на столичному Печерську надвечір 16 жовтня. Пересвідчившись, що "клієнт" під'їхав та планує йти до себе додому, до останнього підійшов Алімджанов в супроводі трьох чоловіків. Візитери представились "співробітниками СБУ" й "наполегливо запросили" потерпілого, якому висунули претензії в шахрайстві з вимогою повернення "боргу", до ресторану "Тратторія №5".
У стінах закладу "СБУшники" змусили "жертву №1" віддати 6 тис. дол., написати зізнання у дотичності до афер та визнанні фінансових зобов'язань на суму 5 млн. грн. Після цього "перевертні" відібрали телефони потерпілого, за допомогою яких намагалися встановити поточне місцезнаходження ще двох знайомих "полоненого" з метою призначення їм зустрічей.
Першого "бранця" Алімджанов і Ко відпустили в ніч на 18 жовтня 2025 року, а по обіді того ж дня - "під вивіскою" СБУ "завітали" до другого "клієнта". За аналогічним сценарієм цю жертву "зустріли" на порозі його квартири, під погрозами притягнення до кримінальної відповідальності за державну зраду та шахрайство змусили написати боргову розписку на 5 млн. дол.
У подальшому "жертву №2" кілька годин "стерегли" в салоні припаркованої в Дарницькому районі Києва автівці двоє підлеглих Марлена Ремзійовича, допоки сам він з поплічниками "відпрацьовував" третього потерпілого. Цього достойника кримські копи "перестріли" на підземному паркінгу ТРЦ "Gulliver" близько 15 години 18 жовтня. За напрацьованою схемою потерпілого змусили віддати наявну готівку (28 тис. дол.), написати розписку про визнання боргів на загальну суму в 7 мільйонів, а згодом - транспортували до його будинку в селищі Козин, де "перевертні" додатково розжилися ще на 2 млн. дол.
З матеріалів суду випливає: затримання начальника відділу превентивної діяльності ГУНП в АР Крим та м. Севастополі, під час якого (за версією захисту Алімджанова) було "застосовано тортури та фізичне насилля у формі побиття" відбулося 5 листопада. Того ж дня окрім Марлена Ремзійовича силовики "спакували" його підлеглого - старшого інспектора ВПД "кримського главку" Ростислава Уманця, а також уродженця Донеччини Руслана Афанасьєва.
Окрім вищезгаданої трійці офіційну підозру у вимаганні та кіднепінгу 7 листопада було висунуто ще одній особі, втім на момент підготовки цього матеріалу відомості щодо персоніфікації цього фігуранта відсутні у відкритій частині судового реєстру.
Натомість вони містять інформацію, що 7 листопада Шевченківський райсуд застосував "запобіжник" у вигляді безальтернантивного тримання під вартою щодо Афанасьєва, а також - постановив арештувати з можливістю звільнення на волю під заставу в розмірі 908,4 тис. грн. поліцейських Уманця та Алімджанова.
Вирогідно, відповідні кошти були оперативно внесені за Марлена Ремзійовича, оскільки 10 листопада йому висунули нову підозру, а до суду направили чергове клопотання щодо поміщення очільника ВПД за грати. 11 листопада Печерський палац Феміди розглянув це питання, присудивши Алімджанову арешт з можливістю звільнення на волю під заставу в розмірі 908,4 тис. грн. Наразі обидва "запобіжника" правоохоронцю оскаржуються в апеляційній інстанції.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Бомбу йому збиралися доправити за допомогою БПЛА.
Контррозвідка Служби безпеки затримала на Дніпропетровщині ще одного агента ФСБ. Зловмисник коригував артилерійські обстріли та дронові удари по прифронтовому Нікополю, повідомляє пресцентр СБУ.
Як встановило розслідування, наведенням атак на портове місто займався завербований ворогом місцевий 42-річний безробітний, який ховався від мобілізації.
У поле зору ФСБ він потрапив, коли шукав собі пару на сайті знайомств. Тоді на чоловіка вийшла «позаштатна співробітниця» російської спецслужби і запропонувала йому познайомитися «поближче».
Під час спілкування жінка розповіла йому, що проживає у тимчасово окупованій Каховці. Увійшовши в довіру до фігуранта через маніпуляції, вона передала його для прямого контакту з кадровим співробітником ФСБ.
Після вербування агент отримав від куратора детальні інструкції щодо шпигування за українськими військами, котрі обороняють місто.
Для збору розвідданих чоловік обходив місто, оминаючи блокпости, та приховано збирав інформацію про Сили оборони.
Зібрані відомості фігурант одразу переправляв російському спецслужбісту. За наявними даними, окупанти планували невдовзі за допомогою FPV-дрона переправити агенту саморобну бомбу для підготовки теракту на Дніпропетровщині.
Контррозвідники СБУ завчасно викрили зловмисника, задокументували його злочини і затримали за місцем проживання. Також було проведено заходи для убезпечення локацій Сил оборони.
Під час обшуків у затриманого вилучено смартфон із доказами роботи на ворога.
Слідчі Служби безпеки повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

За серію зґвалтувань чоловіку загрожує до 15 років ув’язнення.
Батьком немовляти, яке 15-річна породілля залишила біля смітників у Житомирі, виявився її 47-річний дядько. Чоловік неодноразово вчиняв сексульні дії щодо двох племінниць своєї дружини. Йому вже оголосили підозру, розповіли виданню "УП. Життя" у відділі комунікації поліції Житомирщини.
За даними слідства, влітку 2021-го, перебуваючи у квартирі, де проживала 11-річна дівчинка, чоловік демонстрував їй відео порнографічного характеру зі свого мобільного телефону та розмовляв з нею на сексуальні теми.
У грудні минулого року порушник зґвалтував дівчинку, якій на той час виповнилося 14 років. Згодом він ще кілька разів вчиняв насильство, а на початку березня 2025-го вона завагітніла.
Після пологів дівчина залишила немовля на вулиці. Хлопчика поблизу смітників виявили перехожі 19 листопада. Дитину госпіталізували. Наразі про малюка дбають лікарі.
Також правоохоронці з'ясували, що влітку 2024 року фігурант вчинив сексуальне насильство щодо старшої із сестер, якій на той час було 15 років. Свої дії він продовжив взимку та навесні 2025-го.
Окрім потерпілих дівчат, в родині є ще двоє молодших братів. Сім'я раніше не потрапляла в поле зору правоохоронців та соціальних служб. Її взяли під супровід ювенальні поліцейські та служба у справах дітей.
Слідчі повідомили чоловікові про підозру в розпусних діях щодо малолітньої, а також зґвалтуванні неповнолітньої та сексуальному насильстві щодо неповнолітньої, вчинених повторно (злочини, передбачені частиною 2 статті 156, частиною 6 статті 152 та частиною 6 статті 153 Кримінального кодексу України). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваному може загрожувати покарання у вигляді ув'язнення на 15 років або довічне позбавлення волі.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Михайло Горощенко «вирішував питання» за $10 тис.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів вирішила звільнити з посади прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Михайла Горощенка. Про це йдеться у рішенні від 18 листопада, передає Судовий репортер.
На початку травня 2025 року до Служби безпеки України надійшла заява про те, що прокурор вимагає 10 тисяч доларів США за вирішення в суді першої інстанції питання щодо більш м’якого покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.
Йшлося про кримінальну справу, яка вже шість років розглядається в Бориспільському міськрайонному суді Київської області. Експосадовця Головного управління Держпраці у Київській області судять за звинуваченням у тому, що він через посередника вимагав неправомірну вигоду.
Горощенко не був включений до групи прокурорів у кримінальному провадженні. Але, начебто, вступив у позапроцесуальне спілкування зі знайомим обвинуваченого. Останній стверджував, що справа сфальсифікована, але він сьогодні є адвокатом і кримінальне переслідування негативно впливає на його репутацію. Тому він говорив, що готовий частково визнати провину заради найскорішого закінчення справи, але за умови, що отримає покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
Одного разу під час обіду в ресторані з прокурором він включав знайомого по гучному звʼязку, щоб той міг описати свою ситуацію.
Після завершення розмови прокурор Горощенко, нібито, сказав спірвозмовнику, що справа цієї категорії на високому рівні документується правоохоронними органами, а тому отримати умовне покарання майже не реально. Але запевнив, що вирішить проблему і це буде коштувати не менше 10 тисяч доларів США. А якщо обвинувачений на ці умови не погодиться, то йому загрожуватиме реальний термін ув’язнення.
Як вбачається із матеріалів негласних слідчих дій, приблизно за тиждень до викриття Горощенко повідомив фігуранту, що дізнався від іншого працівника прокуратури, що його документує ДБР. Попри це, від своїх намірів прокурор не відмовився, але порадив діяти більш конспіративно. Зокрема, укласти угоду про надання юридичних послуг на суму 10 тисяч доларів і більш ретельно перевіряти момент передачі коштів.
27 травня 2025 року Державне бюро розслідувань задокументувало прокурора біля ресторану в Києві. Під час передачі коштів співрозмовник назвав суму і тоді Горощенко дістав із конверта гроші, перерахував їх та залишив собі 5 тисяч доларів, а решту повернув. Після затримання прокурор пояснював, що 5 тисяч доларів, які випали з його кишені, він, нібито, одержав від знайомого на ім’я Андрій як оплату за пошкоджений автомобіль.
У засіданні Комісії прокурор Горощенко розповів, що в лютому 2025-го на парковці сталася ДТП і була пошкоджена автівка його дружини. Винуватцем ДТП був чоловік на імʼя Андрій, якого у телефонному довіднику він підписав як «Андрей На Форде Таран». Тому 5 тисяч доларів він, нібито, отримав від цього Андрія як відшкодування збитків. Прокурор вважає, що його знайомий на ім’я Андрій насправді є агентом Служби безпеки України, а сама передача коштів була провокацією, тому справу проти нього повинні закрити.
Але ніяких доказів з приводу ДТП Горащенко Комісії прокурорів не надав, кажучи, що планує представляти докази пізніше в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
Відомо, що в жовтні 2025-го обвинувальний акт уже скерували до суду. Перед цим дії Горощенка перекваліфікували зі зловживання впливом (ч.3 ст.369-2 ККУ) на шахрайство (ч.4 ст.190 ККУ).
Горащенко працював в органах прокуратури із 2001 року.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.
На спецлінію 102 звернулася киянка, яка повідомила про бійку і стрілянину у Солом’янському районі столиці. Поліцейські встановили, що 37-річний водій автомобіля Porsche Cayenne допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ і ще кількома транспортними засобами на Солом’янській площі, повідомляє поліція Києва.
Після цього він почав агресивно поводитися, лаятися зі свідками та учасниками автопригоди.
Зокрема, порушник вдарив 26-річну пасажирку пошкодженої автівки ВАЗ кулаком у голову. Водій ВАЗ намагався зупинити нападника, однак той дістав травматичний пістолет і здійснив два постріли в його бік.
Лікарі швидкої госпіталізували 22-річного постраждалого з вогнепальним непроникаючим пораненням і надали йому необхідну допомогу.
Порушником виявився киянин, який, за зовнішніми ознаками, перебував у стані алкогольного сп’яніння і від проходження тесту на стан сп’яніння відмовився. Чоловіка затримали та вилучили зброю.
Слідчі повідомили фігуранту про підозру. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Документи видані на різні імена.
В одного зі затриманих за підозрою в підривах польської залізниці громадянина України правоохоронці виявили 46 паспортів та інших документів, виданих у Росії, передає Zaxid.net з посиланням на радіостанцію RMF FM.
Зазначається, що 34-річного Михайла Х. та ще трьох громадян затримали польські правоохоронці у межах розслідування актів диверсій, здійснених на замовлення російських спецслужб 15-16 листопада цього року.
Невдовзі трьох затриманих звільнили за браком доказів, а Михайлу Х. висунули нову підозру – в українця зі собою виявили 46 російських паспортів та інших документів, що посвідчують особу.
За даними RMF FM, слідчі досі перевіряють справжність цих документів, виданих на різні імена, а також те, яким чином українець їх отримав. Польський прокурор клопотав про тимчасовий арешт для Михайла Х., посилаючись на відсутність постійного місця проживання українця в Польщі. Однак суд відхилив це клопотання.
«Можна припустити, що він мав їх на законних підставах, оскільки є гідом туристичної групи… Є версія, що документи були раніше викрадені або підроблені. Однак це викликає очевидне запитання – навіщо? Їх майже гуртова кількість свідчить про те, що вони були зібрані не випадково, а, як у випадку з паспортами, з метою забезпечення документами осіб, які вирушають до Росії», – ідеться в матеріалі.
За неофіційними даними, 34-річного українця в суді представляли троє адвокатів.
Слідчі можуть звернутися до суду з черговим клопотанням щодо обрання запобіжного заходу українцю. Однак де зараз перебуває Михайло Х., невідомо.
У неділю, 16 листопада, на ділянці залізниці Варшава – Люблін здетонував вибуховий пристрій, внаслідок чого було пошкоджено колію. Цей відрізок залізниці має стратегічне значення для допомоги Україні. За даними премʼєр-міністра Польщі Дональда Туска, на коліях підірвався вибуховий пристрій військового класу С4. Детонація відбулася за допомогою спускового механізму, прокладеного через 300-метровий кабель.
Під час іншої диверсії біля станції Голомб поїзд сполученням Свіноуйсьце – Ряшів, у якому їхали 475 пасажирів, наїхав на прикручену до рейок металеву пластину. Потяг її переїхав, однак ця перешкода могла призвести до сходу з колії.
18 листопада Дональд Туск повідомив, що теракти на залізниці у Польщі здійснили двоє українців. Тоді він зазначив, що одного зі зловмисників заочно засудили у Львові за диверсії. Йшлося про Євгенія Іванова, який діяв на замовлення кадрового співробітника головного управління генштабу Росії Юрія Сизова. Інший фігурант – Олександр Кононов. Вони вʼїхали до Польщі з Білорусі, використовуючи підроблені паспорти. У країні вони перебували лише кілька годин, а решту завдань виконали їхні помічники.
24 листопада в Польщі затримали українця Володимира Б., якого звинувачують у підривах польської залізниці.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Його спіймала СБУ.
Служба безпеки та Національна поліція затримали агента РФ, який вдень 23 листопада здійснив подвійний теракт у Дніпрі. Йдеться про підрив двох саморобних вибухових пристроїв (СВП) поблизу залізничної колії у приватному секторі обласного центру, повідомляє пресцентр СБУ.
Унаслідок першого підриву загинув 35-річний наркозалежний, якого окупанти заманили шукати «закладки», а його підрив використали як приманку для поліцейських.
Після прибуття на виклик 102 наряду поліції з вибухотехніками, рашисти привели в дію ще один СВП, в результаті чого один з поліцейських отримав тяжкі поранення.
Правоохоронці затримали агента, який заклав вибухівку, протягом однієї доби після теракту, одразу, коли він приїхав до Києва, де тимчасово проживав та планував «залягти на дно».
Виконавцем злочину виявився 16-річний переселенець із Сум, що тимчасово проживав у столиці. До уваги російської спецслужби юнак потрапив у Телеграм-каналах, де шукав «легкі заробітки».
Після вербування рашисти відрядили свого агента до Дніпра, де він оселився в місцевому готелі, а потім під виглядом господарських закупок придбав компоненти для виготовлення СВП.
За інструкцією російського куратора зловмисник виготовив дві вибухівки, спорядив їх мобільними телефонами для дистанційного підриву та замаскував під вогнегасники.
Після цього фігурант заклав СВП біля об’єкта Укрзалізниці, координати якого отримав заздалегідь. Також він розмістив неподалік місця запланованого теракту камеру, щоб рашисти змогли відстежити прибуття жертв.
Слідчі СБУ повідомили фігуранту про підозру за ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини).
Неповнолітньому загрожує до 15 років тюрми.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Обладнання, яке коштує близько 7 млн грн, придбали за понад 17 млн грн.
У Львівській області схему заволодіння бюджетними коштами під час закупівлі генераторів організували командир військової частини та начальник інженерної служби разом із цивільною пособницею, повідомляє пресслужба ДБР.
Спільники уклали договір на придбання 133 генераторів за завідомо завищеною ціною. За версією слідства, обладнання, реальна вартість якого становила близько 7 млн грн, придбали за ціною у 2,5 рази вищою – понад 17 млн грн.
«Встановлено, що посадовці не здійснили належного моніторингу ринку та безпідставно погодилися на завищену вартість. Унаслідок цього незаконно заволоділи понад 10 млн грн, виводячи кошти через підставні підприємства та розподіляючи їх між собою», – розповіли в спецпрокуратурі у сфері оборони Західного регіону.
Учасників схеми викрили після здійснення фінансових операцій. Командиру частини та двом спільниками повідомили про підозру за фактом заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 191 ККУ).
Суд обрав підозрюваним запобіжні заходи, а військовослужбовців відсторонив від виконання службових обов’язків.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Правоохоронцю загрожує 15 років ув’язнення.
У Запорізькій області поліцейський, перебуваючи поза службою та у стані алкогольного сп'яніння, спровокував конфлікт із групою військовослужбовців. Спочатку він відкрив вогонь з автомата, здійснивши кілька неприцільних пострілів у бік військових, передає Суспільне.
"Після того, як військовослужбовці його роззброїли, правоохоронець повернувся додому, взяв табельну зброю і знов вийшов на вулицю. Повернувшись на місце конфлікту, він здійснив ще декілька пострілів у бік військових, але вже цілячись на ураження. У результаті троє військовослужбовців дістали вогнепальні поранення", — розповіли в ДБР.
Фігуранту повідомлено про підозру у вчиненні закінченого замаху на вбивство двох або більше осіб (ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України). Нині вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі доведення вини, правоохоронцю загрожує до 15 років ув'язнення. Слідство триває.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Падіння цін на крипту є частиною ширшої кризи, що «вимила» понад $1 трлн із ринку цифрових активів.
Різке збільшення багатства родини Дональда Трампа, яке сталося завдяки криптоактивам під час його другого президентського терміну, тепер обертається жорстким уроком волатильності цифрових валют. За даними Bloomberg, Трампи та їхні послідовники відчувають значні фінансові втрати внаслідок масштабного обвалу крипторинку, передає «Главком».
Вартість мемкойна, пов'язаного з брендом Трампа, знизилася приблизно на чверть із серпня, а частка Еріка Трампа в проєкті з видобутку біткойнів втратила близько половини своєї пікової вартості. Акції соціальної мережі Трампа, яка цього року почала інвестувати у біткойни, тримаються поблизу історичного мінімуму.
Падіння цін на криптовалюти є частиною ширшої кризи, що «вимила» понад $1 трлн із ринку цифрових активів. За Індексом мільярдерів Bloomberg, статки родини Трампів скоротилися з $7,7 млрд на початку вересня до близько $6,7 млрд. Це падіння значною мірою пов’язане саме з їхнім великим портфелем криптопроєктів.
Звичайні інвестори, які дедалі активніше вкладають гроші в проєкти, пов'язані з Трампом, відчувають набагато сильніший фінансовий тиск. Наприклад, інвестор, який купив мемкойн Трампа на піку після його анонсу, до кінця цього місяця втратив би майже всю свою інвестицію.
Агентство Bloomberg надало детальний огляд найбільших втрат родини Трампа в криптосфері:
Trump Media (збитки $800 млн): Акції материнської компанії Truth Social досягли історичного мінімуму. Частка президента в компанії, де він є найбільшим акціонером, впала приблизно на $800 млн із вересня. Компанія витратила близько $2 млрд на біткойни та пов'язані цінні папери. Запас у 11 500 BTC, придбаний за ціною близько $115 000, зараз показує збиток у 25%. Токен CRO, також накопичений компанією, втратив половину вартості;
World Liberty Financial (збитки близько $3 млрд): Токен WLFI впав із 26 центів на початку вересня до приблизно 15 центів. Пікова вартість токенів родини становила близько $6 млрд, тоді як зараз вона становить близько $3,15 млрд;
American Bitcoin (збитки щонайменше $330 млн): Частка Еріка Трампа (близько 7,5%) у цій компанії, створеній у співпраці з Hut 8 Corp., також різко знецінилася. Акції досягли піку в $9,31 на початку вересня, зробивши частку Еріка Трампа вартою близько $630млн . Відтоді вони впали більш ніж удвічі, стерши понад $300 млн зі статків родини.
Мемкойн Трампа (збитки близько $120 млн, але зростання портфеля): Вартість мемкойна втратила ще приблизно 25% із кінця серпня. Попри те, що ринкова вартість активу знизилася на $117 млн, сукупна вартість цього портфеля для родини Трампа насправді зросла. Це сталося завдяки розблокуванню майже 90 млн токенів, що належали інсайдерам, вартістю близько $220 млн.
18 листопада біткоїн різко впав, опустившись нижче ключової психологічної та технічної позначки $90 тис. Це падіння є чітким сигналом погіршення настроїв серед інвесторів на світовому крипторинку.
Аналітики пов’язують це одразу з кількома чинниками – невизначеністю щодо рішень Федеральної резервної системи, загальним уповільненням світових ринків та хвилею розпродажів з боку великих гравців, які раніше накопичували великі обсяги криптоактивів.
До слова, президент США Дональд Трамп став одним із найбільших приватних власників біткоїнів у Сполучених Штатах. Приблизна вартість його криптоактивів становить $870 млн.
Трамп володіє криптовалютою опосередковано через свою участь у Trump Media and Technology Group, котра керує платформою Truth Social. У липні компанія придбала біткоїн на $2 млрд, після чого частка Трампа у компанії скоротилася з 52% до 41%. Наразі його особиста частка оцінюється приблизно у $870 млн.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Reactive Drone продавала китайські дрони з безбожними націнками.
Компанія з Чехії Reactive Drone продала українській армії дрони за ціною 692 мільйони крон, хоча купила їх лише за 36 мільйонів. Крім того, фірма заборгувала державі 130 мільйонів податків, пише iRozhlas із посиланням на розслідування Radiožurnál.
Reactive Drone заснували в червні 2022 року, а у 2023 році компанія продала в Україну китайські дрони за десятикратною ціною закупівлі, наступного року — за двадцятикратною.
«Конкретно за два роки компанія придбала дрони приблизно за 36 мільйонів крон і продала їх українській армії за 692 мільйони крон», — повідомило джерело розслідувачів.
За даними поліції, компанія не сплатила податки з прибутку — йдеться про щонайменше 130 мільйонів крон, а більшу частину коштів — 638 мільйонів — переказала на рахунки в Китаї.
Цьогоріч фірма продовжувала перепродаж дронів і робила це навіть у більших обсягах. Чеська Національна центральна поліція з протидії організованій злочинності провела обшук у приміщеннях компанії, вилучила бухгалтерські документи, електронні дані та інші докази. Крім того, близько 384 мільйонів крон на її рахунках заблокували.
Керівник компанії перебуває під вартою, його співобвинувачена бухгалтерка визнала свою причетність до справи та перебуває під слідством, хоч і не під вартою.
Чому Україні дрони продавали з такою націнкою — невідомо.
Пізніше представник компанії «Реактивні дрони» у коментарі hromadske пояснив, що фірма використовувала пов’язану компанію з Чехії Reactive Drone S.r.o, щоб обходити китайські обмеження на експорт компонентів для виробництва дронів.
Для цього з Китаю за митними деклараціями експортувалися товари, які не були пов’язані з виробництвом дронів. Таким чином формально компанія закуповувала запчастини для іграшок на радіокеруванні чи вебкамери для комп’ютера, а фактично — запчастини для виробництва важких ударних дронів.
Усю справу у компанії вважають «фейковою» і «замовною», а також звинувачують Державне бюро розслідувань України, працівники якого, мовляв, надали неправдиві дані правоохоронним органам Чеської республіки, а також розкрили всю систему обходу заборон та санкцій з боку Китаю щодо експорту компонентів для виробництва дронів до України. Це роблять для того, щоб нібито «силовими методами знищити компанії-виробники дронів» і «лишити своїх».
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Чиновники «кошмарили» підприємців.
Державне бюро розслідувань викрило схему поборів у сфері охорони праці. Її організував очільник Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці, повідомляє пресслужба ДБР.
"Працівники ДБР за сприяння Нацполіції викрили схему поборів у сфері охорони праці, яку організував очільник Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці", – говориться у повідомленні.
До оборудки він залучив начальника управління інспекційної діяльності, його заступника та керівника приватної структури, який відповідав за навчання підприємців.
Зазначимо, що начальником Південно-Західного управління є, згідно з інформацією на сайті відомства, Богдан Сагайдак.
Посадовці управління Держпраці, що здійснює свою діяльність в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях, вимагали гроші за безоплатні послуги з навчання з охорони праці та видавали посвідчення працівникам без фактичного проходження курсів.
Окремо вони брали плату за безперешкодну реєстрацію декларацій-дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, який видається безплатно протягом п'яти днів, виявили детективи.
Для цього вони використовували спеціально визначені експертні організації. І якщо підприємець звертався до "неправильної" організації, чиновники штучно затягували розгляд на місяці. Натомість співпраця з "потрібною" фірмою гарантувала отримання дозволу за тиждень.
Слідство також встановило, що фігуранти вигадували проведення перевірок, яких під час воєнного стану взагалі не мало здійснюватися.
Підприємцям повідомляли, що їх "включено до плану", а потім вимагали гроші за не проведення надуманих інспекцій. Таким чином вони створювали ще один напрямок систематичного вимагання коштів.
Крім цього, посадовці регулярно отримували гроші за приховування нещасних випадків, неоформлених працівників та інших порушень.
Підприємцям пропонували вибір: офіційний штраф, що міг сягати мільйони гривень, або "розв'язати питання" за різні суми, від десяти до ста тисяч гривень.
"За наявними даними слідства, протягом 2025 року чиновники отримали сотні тисяч гривень неправомірної вигоди від підприємців. Досудове розслідування триває, тож суми хабарів можуть сягати кількох мільйонів гривень", – стверджує ДБР.
Очільнику управління, його двом підлеглим та керівнику приватного підприємства повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням, та про підозру у пропозиції чи наданні неправомірної вигоди, говориться у повідомленні.
Санкції статей передбачають до 10 років ув'язнення, конфіскацію майна та заборону обіймати посади.
"У межах кримінального провадження правоохоронці провели 40 обшуків у трьох областях — в помешканнях і транспортних засобах фігурантів, на підприємствах, а також у приміщеннях Держпраці. Вилучено документи, кошти та інші матеріали, що можуть стати речовими доказами у кримінальному провадженні", – повідомляє ДБР.
Всім фігурантам суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Процесуальне керівництво здійснює Івано-Франківська обласна прокуратура.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Джерела в НАБУ стверджують, що мережа контрабанди елітних брендів Dolce & Gabbana, Balmain, Yves Saint Laurent та низки інших модних домів роками працювала в Україні й була вибудувана навколо бізнесмена Тимура Міндіча.
Як пише from-ua.org, поставки підробленого «люксу» йшли контейнерами з Китаю, а їх безперешкодний пропуск через українську митницю забезпечували зв’язки Міндича в Адміністрації морських портів України.
Ключовою фігурою у цій схемі називають Олександра Семиргу — колишнього митника, який раптово став «моряком», очоливши ДП «Адміністрація морських портів України».

Як стверджують джерела, Семирга покривав постачання контрафактної продукції, яка потрапляла до бутиків елітних брендів дружини Міндича Катерини Вербер — Kameron.
На своєму сайті представники Kameron заявляють, що вони «успішна, швидкозростаюча роздрібна компанія, представник DOLCE & GABBANA, SAINT LAURENT, BALMAIN, RALPH LAUREN, POLO RALPH LAUREN, MACH&MACH, FRAME, ETERNE, ALEVI, YVES SOLOMON, NILI LOTAN, PARIS TEXAS, COMPLETEDWORKS та інших в Україні».

Але, як зазначає джерело, лише невелика частина товару, представленого в Kameron, є оригіналом. Все інше при перетині кордону на папері зазначалося як «запчастини» або «технічне обладнання», а фактично до України надходили акуратно упаковані копії люксових брендів, вироблені на китайських фабриках.
Якщо ця інформація підтвердиться, виходить, що клієнтам замість сумок за 3–5 тисяч доларів продавали копії вартістю 400–500 доларів. За день така схема могла приносити родині Міндича до 50 тисяч доларів.

Нещодавно стало відомо про раптове звільнення Семирги. Формальна причина — «кадрові зміни», проте співрозмовники у правоохоронних органах пов’язують його відставку з тим, що він неодноразово фігурував у матеріалах про контрабандні потоки, пов’язані з групою Міндича.
За даними джерел, саме Семирга забезпечував «зелені коридори» для контейнерів, які проходили без сканування та поглибленого огляду. Після його відходу логістична ланка фактично обрушилася.
Контейнери з Китаю прибували до портів Одеси та Чорноморська під фальшивими кодами. Після оформлення вантаж потрапляв на склади, контрольовані людьми Міндича. Там підроблені товари переформатовували під «оригінал», вкладали у брендовані коробки, наклеювали QR-коди на спеціально створені фейкові сайти з «гарантією» та додавали наклейки «Made in Italy».
Далі товар розподілявся через структури, пов’язані з дружиною Міндича — Катериною Вербер, об’єднані медійну назвою Kameron. Ця мережа фактично виступала вітриною, куди стікав весь потік фейкового елітного асортименту, видаваного за справжню європейську продукцію.
Нещодавно запроваджені санкції проти Тимура Міндича включають блокування активів, обмеження торгових операцій та можливість призупинення ліцензій і дозволів фірм, фактично контрольованих ним. Це створює реальну загрозу для дистрибуції Dolce & Gabbana, Balmain та інших брендів в Україні у разі підтвердження його фактичного впливу на юридичні особи, оформлені на родичів.
Юристи прямо заявляють: якщо підтвердиться, що мережа Kameron перебуває під реальним управлінням Міндича, дистриб’юторський статус компанії може бути анульований.
Особливу увагу викликає походження та кар’єрний шлях Катерини Вербер, дружини Міндича.
Її мати, Алла Вербер, багато років обіймала ключові позиції у московському ЦУМі — центрі російської елітної роздрібної торгівлі. Сама Катерина починала кар’єру в Росії, працюючи в ЦУМі та Barvikha Luxury Village.

Джерела стверджують, що саме завдяки цим контактам Міндич отримав доступ до каналів поставок і інформації про ринок «сірого люксу», а також налагоджував співпрацю з китайськими фабриками, які багато років виробляли копії люксових брендів, візуально практично не відрізняючись від оригіналу.
Згідно з опублікованим переліком, Міндич пов’язаний з 17 юридичними особами в Україні, з яких 9 наразі активні. Серед них: «Квартал 95», «Драйв Продакшн», «Квартал ТВ» та інші медіаструктури. Це додає пікантності, оскільки всі ці назви тісно асоціюються з іменем президента України.
Що стосується закордонних активів, Міндич є бенефіціаром британської Meylor Global LLP та співзасновником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка до кінця 2024 року володіла часткою в російській компанії з виробництва синтетичних алмазів. Його партнер по цій лінії — громадянин РФ Теймураз Хіхінашвілі.
Ці зв’язки пояснюють, чому санкції США, ЄС та України стосуються не лише українських компаній Міндича, але й його міжнародних активів.
Після звільнення Семирги у портах почали змінювати схеми контролю. В НАБУ розглядають версію, що обвал логістичної частини схеми може підштовхнути учасників до спроб вивезти документи, переписати активи або перенести центри зберігання товару.
Працівники порту, за словами джерел, вже повідомляють про «дивну активність» на деяких терміналах — а саме спроби екстрено вивезти архіви та вміст окремих складів, раніше пов’язаних з командою Міндича.
У світлі санкцій та відставки Семирги експерти вважають, що мережу контрабанди люксу можуть розкрити значно глибше, ніж планувалося спочатку.
Якщо підтвердиться хоча б частина цих даних — це стане найбільшим ударом по тіньових потоках елітного сегмента за останні роки.
Проте в усій цій історії є ще й своєрідний «цимес» — «елітний» ширвжиток Міндич «втюхував» представникам нинішнього так званого «естеблішменту» України, які, потрапивши у владу та сівши на потоки, фактично залишились сільськими кугутами з відповідними манерами та психологією. Цікаво, як відчувають себе нові багатії з замашками царів у підробленому одязі від Міндича та Вербер, який вони купили за шалені гроші?

Марген Гаджимагомедов потрапив в полон минулого року.
Україна передала Литовській Республіці військовослужбовця РФ, який підозрюється у воєнних злочинах на території нашої держави. За матеріалами справи, фігурант катував полонених, а серед потерпілих від його дій був громадянин Литви, який займався волонтерством в Україні. Екстрадиція відбулася за матеріалами спільного розслідування Служби безпеки, Офісу Генерального прокурора та Національної поліції, повідомляє пресцентр СБУ.
«Це вперше з початку повномасштабної війни, коли наша держава видає затриманого військовослужбовця РФ іншій іноземній державі», – зазначив заступник Голови СБУ бригадний генерал Сергій Наумюк.
Відповідно до матеріалів провадження, затриманий рашист – громадянин країни-агресора Марген Гаджимагомедов, інспектор військової поліції 177-го окремого полку морської піхоти Каспійської флотилії РФ. За матеріалами справи, він катував полонених, які перебували в тюрмі, облаштованій ворогом на території тимчасово окупованого аеродрому в Мелітополі на Запоріжжі.
Серед постраждалих від його дій був волонтер з Литви, який допомагав Силам оборони України з перших днів повномасштабної війни.
Як встановило розслідування, у застінках до полонених застосовували різні тортури: тримали у сейфах, душили до втрати свідомості, підвішували за зв’язані руки, обливали холодною водою на морозі та катували струмом.
Українські захисники взяли рашиста у полон під час боїв у районі Роботиного у серпні 2024 року.
За матеріалами слідчих СБУ та іноземних партнерів, Вільнюський міський суд визнав фігуранта підозрюваним у порушенні Женевських конвенцій, законів та звичаїв війни відповідно до статей 100 і 103 (частина 1) Кримінального кодексу Литовської Республіки.
За запитом Генеральної прокуратури Литви наприкінці жовтня Україна провела процедуру екстрадиції підозрюваного для його притягнення до правосуддя.
«Відповідно до Кримінального кодексу Литовської Республіки, за воєнні злочини проти цивільних осіб та військовополонених, вчинені шляхом їх катування і незаконного позбавлення волі, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 20 років або довічне ув’язнення. Тому хочу подякувати колегам з СБУ за їхній значний внесок у це розслідування», – підкреслив заступник Генерального прокурора Литви Гінтас Іванаускас.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Дмитро Хандусенко виявився підпільним мільйонером.
Подорожі у Париж та на озеро Комо, придбання елітної нерухомості та користування люксовими автомобілями Bentley і Range Rover. Дружина новопризначеного в.о. заступника начальника одеської податкової Дмитра Хандусенка у своїх соцмережах активно ділиться подробицями з життя родини. Та як зʼясував Nikcenter, за яскравою обгорткою в Інстаграм криються відсутність коштовного автомобіля та занижені ціни на нерухоме майно у деклараціях посадовця.
Наприкінці грудня 2023 року на своїй сторінці в Інстаграм нинішня дружина колишнього заступника начальника Південного офісу Держаудитслужби, а нині в.о. заступника начальника одеської податкової Дмитра Хандусенка Дар’я Кочуріна підбила підсумки. Як зазначила Кочуріна, у січні їй вдалося купити дві квартири, у грудні – забрати авто, на яке чекала дев’ять місяців. А ще – провести зйомки в Парижі (Франція) та на Комо (Італія).

Пізніше в соцмережі Кочуріна, схоже, «засвітила» довгоочікуване авто – блакитний бентлі. Однак у декларації її нинішнього чоловіка Дмитра Хандусенка за 2024 рік жодного бентлі не фігурує. Згідно із зазначеною декларацією, у 2023 році Кочуріна придбала лише лексус 2016 року.

У декларації Дмитра Хандусенка, який працював у Державній фіскальній службі, з 2023-го – в Держаудитслужбі, а з середини цього року – в одеській податковій, за 2023 рік Дар’я Кочуріна взагалі не фігурує. В документі вказана тільки донька, а згадка про Кочуріну з’являється лише в минулорічній декларації посадовця.
У декларації за 2023 рік Дмитро Хандусенко повідомив про придбання квартири, оформленої на нього та доньку. Однак, порівнявши ціни на квартири в цьому будинку, оприлюднені в оголошеннях про продаж, Nikcenter припустив, що вказана в декларації вартість придбаної Хандусенком нерухомості може бути занижена.
Так, на доньку посадовця у 2023 році була оформлена частина квартири за адресою: проспект Шевченка, 33. Квартира площею 120, а не 210 кв. м., як у Хандусенка, наразі продається тут по ціні 220 тис. дол. США, тобто більше дев’яти млн грн.
Квартира більшої площі могла коштувати ще дорожче. Адже, згідно з даними одеської агенції з продажу нерухомості, вартість 1 кв. м у цьому ЖК стартує від 1,6 тис. доларів. Відтак, ринкова вартість квартири на 210 квадратів наразі може складати щонайменше 343 140 доларів, тобто понад 14 млн грн. Але Хандусенку вдалось купити таку нерухомість у 14 разів дешевше її ринкової вартості.


Хоча спершу посадовець задекларував дві однакові квартири, придбані в один день, після запиту Nikcenter Хандусенко подав виправлену декларацію, в якій зазначив вже одну квартиру.
Цікаво, що на колишню дружину Хандусенка Маріанну Грабовенко та на батька посадовця, згідно з даними з реєстру нерухомості, на проспекті Шевченка, 33 оформлені паркомісця. Хоча самі вони, згідно з тим самим реєстром, квартирами у цьому ЖК не володіють.
Також Хандусенко, за даними декларації, у 2023 році придбав приміщення площею понад 70 кв. м. начебто за майже 700 тис. грн. А у декларації, поданій за 2024 рік, цього майна вже не було.
За «акційною» ціною того ж 2023 року посадовцю вдалося придбати не лише квартиру, а й земельну ділянку площею 124 сотки. Її вартість, згідно з декларацією, складає лише 31 тис. грн.
Йдеться про землю в селищі Великодолинське Одеської області. Наразі сотка землі тут продається за майже 100 тис. грн. Відтак, ділянка Хандусенка, розташована там, насправді могла коштувати приблизно 12 млн грн.
Після того, як Nikcenter звернувся до Дмитра Хандусенка із проханням прокоментувати занижені ціни в його декларації, посадовець подав виправлений документ. Так, у новій декларації за 2023 рік, поданій 30 жовтня 2025-го, Хандусенко зазначив, що земельна ділянка з площею 12 487 кв. м розташована в іншому населеному пункті – селі Мирне на Одещині. А її вартість нібито складає ще менше – 25 736 грн. Як зʼясував Nikcenter, земля у цьому населеному пункті дешевша, ніж у Великодолинському, однак все одно у рази дорожча, ніж у декларації Хандусенка.
Зокрема, ми знайшли оголошення про продаж ділянки площею 6 соток за 3 тисячі доларів – близько 126 тис. грн. Порівнюючи з ринковими цінами на землю, можна припустити, що ділянка площею 124 сотки може коштувати не менше 2,6 млн грн.
Зауважимо, що наразі, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, жодної землі у власності Хандусенка вже немає.
А що з доходами, щоб забезпечити такі коштовні придбання? Так, у 2023 році, згідно з декларацією, Хандусенко на держслужбі заробив 72 тис. грн, на 370 тис. грн продав криптовалюти, отримав 980 тис. грн від відчуження нерухомого майна (покупцем виступила його ексдружина Маріанна Грабовенко). Ще 4 млн він задекларував від підприємницької діяльності. Хоча як чиновнику вдалось поєднати роботу в Держаудитслужбі із бізнесом, питання відкрите. Але навіть цих грошей не вистачило б і на одну квартиру, якщо оцінювати її за ринковою вартістю. А в Хандусенка ще й заощадження залишились – 3 млн грн та 70 тис. дол. США готівкою.
До витрат на дорогу нерухомість слід додати й неабиякий автопарк родини. Вартість лише блакитного Bentley Continental GT 2023 року випуску, яким користується Дар’я Кочуріна, перевищує 400 тисяч доларів. Втім, офіційно автомобіль, згідно з даними реєстру МВС, належить її колишньому цивільному чоловіку Віталію Боярському.

Під новий 2025-й рік до цього авто додалося ще одне коштовне придбання – Land Rover Range Rover із салону. Вартість авто, судячи з декларації, складає понад 10 млн грн. Його, згідно з декларацією, було оформлено у лізинг на Кочуріну.
Сам Хандусенко начебто їздить на RANGE ROVER 2013 року, який він отримав у 2022-му від свого батька. Ціна такої автівки варіюється від 30 до близько 50 тис. доларів.
Серед дорогих придбань родини можна відзначити і ювелірні вироби, задекларовані Кочуріною. У вересні 2024 року вона стала власницею каблучки з діамантом вартістю 520 тис. грн.

Дмитро Хандусенко майже безперервно працює на державній службі. Зокрема, у 2015 році він проходив перевірку, згідно з Законом «Про очищення влади», як перший заступник начальника тодішньої Державної податкової інспекції в Малиновському районі Одеси. Тобто він працював у держорганах ще за часів президента-втікача Віктора Януковича.
У 2022 році Хандусенко декілька місяців пропрацював у ТЦК, який з 2019 року очолював Євген Борисов. Як відомо, наразі Борисов перебуває на лаві підсудних через можливу легалізацію майна, набутого незаконним шляхом. Того ж року Хандусенко подав декларацію, у якій зазначив, що працює начальником одного з відділів у Головному управлінні Держподаткової служби Одещини. А в 2023-му – приєднався до керівництва Південного офісу Держаудитслужби.
Згідно з декларацією за 2024 рік, як заступник начальника Південного офісу Держаудитслужби він отримав мільйон гривень, тобто більше 80 тис. грн на місяць. За ті декілька місяців, що він не працював на державу, Дмитро Хандусенко встиг зареєструвати дві компанії – ТОВ «ДіЕндж» і ТОВ «Діенж». Обидві, за КВЕДами, здійснюють роздрібну торгівлю через інтернет.
Зі структури власності офіційно він уже вийшов. Однак принаймні ТОВ «Діенж», схоже, залишилось під контролем родини Хандусенків, адже наразі власником цієї компанії значиться його батько Ігор Хандусенко.
Хандусенко-старший займається бізнесом: окрім ТОВ «Деінж», він є бенефіціаром ТОВ «Торгівельний дім «Зеніт плюс», ТОВ «Агор-екс-ім» і ТОВ «Торгівельний дім «Зеніт ЛТД». Остання компанія в минулому році «засвітилась» у журналістському розслідуванні «ЦПР», присвяченому діяльності цементного заводу в селі Вигода Одеської області – місцеві жителі скаржаться на шкідливі викиди від підприємства.
Журналісти зокрема встановили, що фірма Хандусенка-старшого співпрацює з ТОВ «Дорожна будівельна компанія «Дорсервіс». Ця компанія належить Марині Амірханян – ймовірної родички Араїка Амірханяна – бізнесмена, проти якого у квітні 2021 року було введено персональні санкції РНБО.
Цікаво, що Ігор Хандусенко неодноразово судився за збільшення пенсії, посилаючись зокрема на постанову Кабміну про збільшення виплат для колишніх військовослужбовців і працівників органів внутрішніх справ. Тобто до виходу на пенсію й побудови кар’єри бізнесмена Хандусенко-старший також, схоже, працював на державу.
Ігор Хандусенко ділиться нажитим від бізнесу з сином, адже в декларації нинішнього податківця за 2023 рік вказано, що він отримав від батька майже мільйон гривень у вигляді подарунка в негрошовій формі. Але навіть ці суми не пояснюють коштовні придбання родини посадовця. Можливо, їх забезпечує його нова дружина Дар’я Кочуріна? Із соцмереж відомо, що вона є власницею магазинів одягу Lior, які працюють в Одесі, Києві та Казахстані. Але що по грошах?
12 травня 2024 року Кочуріна опублікувала черговий допис у своєму Інстаграм, у якому згадала, як п’ять років тому, починаючи свій бізнес, заробляла 10 тис. грн на місяць. Зараз же її бізнес розрісся. Скільки вона заробляє зараз, Кочуріна не повідомила, але в соцмережах дружина Хандусенка демонструє розкішний спосіб життя з поїздками за кордон, елітними авто та яскравими святкуваннями.

Дар’я Кочуріна зареєструвалась як ФОП ще у 2016 році в Києві. Тоді її прізвище було Тригуба. У 2022-му вона змінила прізвище на Кочуріна, а у 2024-му – змінила місце реєстрації ФОП з Києва на Одесу. У 2025 році Дар’я Кочуріна ФОП ліквідувала.
У 2017-му в Одеській області такий собі Віталій Боярський реєструє ТОВ «Березівські курчата». Боярський – колишній цивільний чоловік Дар’ї Кочуріної (таке прізвище та по-батькові має її донька, падчерка Хандусенка). У 2024 році до структури власності компанії, яку перейменували в ТОВ «Будинок ліор», увійшла Дар’я Кочуріна. А у 2025-му Віталій Боярський взагалі вийшов зі складу компанії.
Повноправною власницею стала Дар’я Хандусенко – схоже, з одеським чиновником вона офіційно зареєструвала шлюб. Статутний капітал ТОВ «Будинок ліор» збільшився з 3 тис. грн до 6,3 млн грн. При цьому КВЕДи компанії досі пов’язані з сільським господарством.
У 2020 році в Києві Дар’я Тригуба (вона ж наразі Хандусенко) разом із Сергієм Зубенком зареєструвала ТОВ «Ліор бутік». Судячи з допису Кочуріної, саме ці ТОВ і ФОП давали нинішній дружині Дмитра Хандусенка дохід у 10 тис. грн на місяць. Але після знайомства із одеським податківцем бізнес-справи Кочуріної, схоже, пішли вгору. Адже за 2024 рік, судячи з декларації Хандусенка, підприємницька діяльність принесла Кочуріній вже 5,7 млн грн.
Nikcenter спробував дослідити, скільки коштів насправді може приносити бізнес Кочуріної. Щоб дізнатись, скільки податків сплатили її компанії, ми звернулись з відповідним запитом до податкової служби. Але відомство відмовило надати цю інформацію. Можливо, тому, що саме тут працює її чоловік?
Торік Дар’я Кочуріна зареєструвала у Дніпрі ще одне ТОВ «Накарат радіп йонг». Раніше ця компанія називалась «Ліор Україна». У 2025 році її намагались продати на аукціоні через арешт за несплату позики ще від 2020 року. Йдеться про позику у розмірі 12 тис. дол. США, які Дарʼя Кочуріна не змогла сплатити вчасно, що призвело до примусового стягнення. При цьому досі нерухоме майно самої Кочуріної, схоже, також під арештом. А в податковій Дніпра, де має реєстрацію ця компанія, повідомили, що у 2024 року ТОВ «Накарат радіп йонг» жодних податків та зборів не сплачувало.

У 2024 році Дар’я Кочуріна у своїх соцмережах повідомила про відкриття великого магазину бренду Lior в Казахстані.

Схоже, це – не перший вихід товарів Кочуріної за кордон. В Інстаграмі досі можна знайти сторінку начебто офіційного представника компанії Lior у Росії.

До повномасштабної війни у РФ начебто працював магазин Lior, який зараз, ймовірно, працює за попередньою домовленістю. Судячи з фото, збігається логотип українського та російського Lior, є співпадіння і у фото зі сторінки Кочуріної в Інстаграм, а деякі рекламні зображення для російського магазину відзняті в Одесі.
Продукцію Кочуріної в Росії продавали навіть після початку повномасштабного вторгнення – ще восени 2022-го. Хоча не виключено, що йдеться про залишки товарів.
Зараз в Інстаграм казахського магазину Lior вказано про можливість відправки їхнього одягу по всьому світу. Журналістка Nikcenter написала цьому магазину, щоб дізнатися, чи можлива відправка замовлення до Росії. Однак там відповіли, що в Росію товари не надсилають.
Цікаво, що у 2023 році дружина одеського чиновника Дар’я Кочуріна, судячи з його декларації, позичила 16,7 млн грн у такого собі Коновалова Євгена Геннадійовича. Людина з таким же ПІБ є співзасновником ТОВ «Ростдорстрой» – «улюбленого» підрядника одеських чиновників. Ще одним власником компанії значиться депутат від партії «Довіряй ділам» Юрій Шумахер. Втім, жодних умов цієї позики Хандусенко в декларації не розкрив.
Nikcenter звернувся по коментар до нинішнього податківця Дмитра Хандусенка та його дружини Дар’ї Кочуріної. Нас цікавило, чому у деклараціях посадовця ціни на нерухомість у рази нижчі за їхню ринкову вартість, відсутність у них бентлі та умови мільйонної позики від власника фірми, пов’язаної з оточенням Геннадія Труханова.
«У 2023 році я не була навіть знайома з Дмитром. Я була в цивільному шлюбі з іншим чоловіком (йдеться про Віталія Боярського – ред.). Я навіть не знаю, за скільки він (Хандусенко – ред.) придбав квартири. Я знаю, що в нього одна квартира. Може, я чогось не знаю. Може, він дружині, яка була в нього до цього, віддав. Я з ним познайомилась 18 грудня 2023 року. Ми спілкувались до літа. І влітку 2024 року я пішла від свого чоловіка. І у грудні вийшла заміж за Дмитра», – розповідає Дар’я.
За її словами, блакитний бентлі, що регулярно з’являється в соцмережах, належить її колишньому чоловіку Віталію Боярському.
«Коли я пішла від свого чоловіка, то він забрав у мене автівку. Він не переписував її на мене, а просто надав право користування. Я не їздила на бентлі. Боярський повернув мені машину після судів, коли ми ділили майно… Бентлі він віддав у травні 2025 року мені, але не переписав ще на мене. Машина у кредиті. Квартиру, яку я купувала у 2023 році, я купувала також з Віталієм Боярським. Вона оформлена на мене та на нього», – додала дружина чиновника.
Показово, що в декларації за 2024 рік Дмитро Хандусенко жодної нерухомості, яка належить його дружині Дар’ї, не вказав: «Я навіть не знала, що треба щось декларувати. Я працювала завжди як ФОП. ФОПу не потрібно щось декларувати. Мені потрібно сплатити податки й подати за звітній період декларацію».
Щодо позики в 16,7 млн грн від співвласника «Ростдорстрою» Дар’я Кочуріна спершу відповіла, що не брала жодної позики, однак пізніше визнала, що знайома з Євгеном Коноваловим – він начебто є другом її батьків. «Так, я в нього займала кошти. Я з ним не працюю й навіть не уявляю, чим він займається», – сказала Кочуріна.
Варто зазначити, що компанія «Ростдорстрой», співзасновником якої виступає людина з таким же ПІБ, що надала позику дружині колишнього держаудитора, а нині податківця Дмитра Хандусенка, є одним з найбільших отримувачів бюджетних підрядів. Ця компанія часто фігурує в судових процесах, пов’язаних із бюджетними грошима, де однією зі сторін виступає Держаудитслужба.
Наприклад, ще з 2023 року триває процес щодо визнання недійсним договору з капітального ремонту та стабілізації стану аварійних ділянок дамби Хаджибейського лиману в Одесі вартістю понад 62 млн грн. Одним з пунктів вимог прокуратури, яка виступає в інтересах держави, зокрема Південного офісу Держаудитслужби, є застосування двосторонньої реституції та стягнення з ТОВ «Ростдорстрой» на користь управління капітального будівництва Одеської міської ради майже 40 млн грн з відшкодуванням для компанії вартості виконаних робіт. Тож, щедра позика для родини Хандусенка може бути зовсім не випадковою?
Зв’язатись із самим Дмитром Хандусенком було непросто. Nikcenter надіслав запит до одеської податкової та на пошту чиновника, вказану при реєстрації його ФОП. Однак Хандусенко відмовився надати коментар.
Єдине, що у відповіді підтвердив Дмитро Хандусенко – свою роботу в період з грудня 2023-го по червень 2025 року в Південному офісі Держаудитслужби. А з 1 липня – в Головному управлінні ДПС в Одеській області. Перевірку відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади» він пройшов у 2015 році. Крім цього, 30 жовтня Дмитро Хандусенко подав виправлену декларацію за 2023 рік, в якій щезла друга квартира, а й без того, ймовірно, занижена вартість придбаної земельної ділянки стала ще меншою. Крім того, у виправленому документі з’явилась заробітна плата від ТОВ «Діенж» у розмірі 66,7 тис. грн.
Невідповідності у деклараціях Дмитра Хандусенка, певно, мали би зацікавити Національне агентство з питань запобігання корупції. Адже різниця між задекларованою ним вартістю лише придбаної нерухомості та її ринковою ціною може сягати десятків мільйонів.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.