
Через байдужість сусідів, соціальних служб і місцевої влади в маленькій квартирі у Костянтинівці роками тривала жахлива драма.
На початку липня у квартирі міста Костянтинівка, на Донеччині, поліція виявила муміфіковане тіло 22-річної Дарини. Воно пролежало в оселі майже 18 років. Мати дівчини Ольга весь цей час була поруч.
Коли Дарина померла, її молодшій сестрі Заріні було 12. Сім років вона жила поруч із тілом Дарини, яку їхня мати вважала живою. Заріна нікому не розповідала про те, що коїться вдома, — ні у школі, ні родичам, пише Денис Булавін на сайті hromadske.
У 19 років Заріна покинула рідне місто й переїхала до Києва. І лише цього року вперше розповіла про пережите.
Ми поговорили з нею, щоб зрозуміти, як таке могло статися. Чому ні школа, ні сусіди, ні родичі, ні соціальні служби не помічали, що в родині коїться щось не те, адже очевидно - факт мертвого тіла сестри у квартирі в певний спосіб впливав на Заріну. Зрештою — від тіла, яке розкладається, йде специфічний запах, який нічим не можна приховати. Невже сусіди нічого не помітили?
Далі — пряма мова Заріни.
Наша сім’я завжди була бідна. Мама [Оля] перестала працювати, коли мені було п’ять. Ми росли без татів. Ми із сестрою народжені поза шлюбом від різних батьків. Я ніколи не бачила свого тата. Ім’я і прізвище знаю, але на цьому все. Він не з України.
Ми жили на допомогу матері-одиначки, ще була якась субсидія. Попри те, що мама не працювала й була вдома, моїм розвитком займалася сестра. Завдяки їй я спершу добре вчилась.
![]()
![]()
Заріна в дитинстві
Коли мені було 8 років, у моєї мами помер батько. Вона його дуже любила. Після цього вона почала змінюватися.
До цього мама хоч трохи спілкувалася з людьми, мала якісь знайомства. Але загалом до світу ставилася з недовірою. У мами в сімʼї були ще три сестри. Там були «улюблениці», а когось вважали не дуже, постійно щось ділили. Але це не надто дивно, думаю, у багатьох сім’ях таке буває.
Я більше запам’ятала маму вже в цьому її зміненому стані. Вона заклеювала вікна папером, спала із сокирами під подушкою. Тоді вона казала, що бачить щось, чує голоси. Я цього не бачила й не чула. І було дуже дивно, що я відчуваю одне, а мама — зовсім інше.
Вона садила нас із сестрою і постійно розповідала якісь історії. Я тоді думала, що це правда. Почалося з того, що вона казала, ніби її сім’я — не її, що її підкинули, що в неї є багаті родичі.
Я була дитиною, у мене не було життєвого досвіду, щоб це оцінити. Ніхто з її родини не сприймав це серйозно, хоча вона їм прямо казала: «Ви — не моя сім’я». І жодної реакції. Тоді вона ще спілкувалася зі своєю мамою та сестрами. Ті лише інколи казали: «Олю, що ти чудиш?».
Мама була проти будь-якого спілкування з людьми. До 19 років вона водила мене за руку. Постійно повторювала, що мене можуть викрасти. Ніде мене не залишала саму. Могла ховати ключі, щоб я не могла сама відчинити двері.
У школі мене били майже на кожній перерві. Тому коли питають, чому я нікому не могла розповісти, — мені нікому було сказати. Мене булили однокласники, вчителі мене принижували, казали, що я бідна, постійно допитували, чому в мене така мама. У мене не було відчуття, що хтось із дорослих може допомогти.
Був випадок: цілий клас переслідував нас із мамою аж до дому після того, як вона мене забрала зі школи. Вони йшли шеренгою, кричали матами, кидали бруд. І коли моя мама не може себе захистити, а я маю захищати її від дітей — це дуже важко. Вчителі це бачили, ніхто нічого не робив.
Дарина навчалась в училищі, отримувала стипендію і приносила гроші додому. Було дивно, що мама не працює, а сестра спеціально навчається, щоб ми виживали. Я у школі отримувала їжу для «безоплатників» і носила її додому. Сама у школі не їла.
З 2004 року ми голодували. Бувало, що на день був лише шматочок хліба. Моя мама важила до 40 кілограмів.
Приблизно тоді ж, коли мама змінилася, у сестри почалися серйозні проблеми зі здоров’ям. У неї був сильний псоріаз і якісь напади — можливо, епілепсія. Спочатку мама викликала «швидку». Але потім зовсім перестала водити сестру до лікарів.
Під час нападів сестрі здавалося, що вона помирає. Вона могла кричати. Мене це дуже лякало. Її теж, бо не розуміла, що з нею відбувається. Вона продовжувала ходити в училище, але й там у неї траплялися напади. Через це її почали булити, друзів вона там не мала. Потім вона взагалі перестала виходити з дому. Після смерті її не шукав ніхто.
![]()
![]()
Дарина
Це сталося 19 грудня 2006 року. Моя сестра кричала весь день, а ввечері вона перестала… Мама сказала, що Дарина жива, що її треба покласти в ліжко й відігріти. Ми спали з мертвою людиною 4-5 днів в одному ліжку.
Потім я побачила зміни на тілі й сказала про це мамі. Вона перенесла Дарину на інше ліжко. Протягом місяця я бачила, як тіло розкладається. Мама казала, що з Дариною все нормально.
Мама заборонила мені говорити про це комусь. Лякала тим, що мене посадять у колонію і будуть насилувати. Якщо хтось із людей її питав, де Дарина, мама казала, що сестра вийшла заміж і виїхала за кордон.
У мене не було думки звернутися до когось. Відчувала, що я сама в маленькій кімнаті й більше нікого немає у світі. Світ показав, що я нікому не потрібна.
Якось сусідка Наталя прийшла з поліціянтом і працівниками ЖКГ, які перекривають воду. Вони вибили нам двері й побачили сміття. Але до кімнати, де лежала моя сестра, не заходили. Подивилися на мене й сказали: «О, ще одна хвора росте… ще одна ку-ку». Перекрили воду й пішли.
Цей випадок багато що показує. Бо зайшов представник влади, побачив це все, посміявся й пішов. Я була неповнолітня. Вони мали б повідомити соцслужби, але ніхто нічого не зробив. Мама взагалі не платила за комунальні. Нам відключили світло, газ, воду.
Також мама перестала сміття виносити з квартири. Коли зламався туалет, ми випорожнювались у пакет, який вона залишала у квартирі. Я не милася. Я бруд зчищала із себе. Мама мене не пускала на медогляд у школі, поки я туди ходила.
Після смерті сестри я майже весь сьомий і восьмий клас не ходила до школи, а потім у дев’ятому не склала іспитів. Мама якось комунікувала з учителями, та вона була дуже агресивною у спілкуванні, постійно всіх у чомусь звинувачувала.
За всі ці роки пам’ятаю лише один випадок: класна керівниця прийшла й просунула крізь двері записку. Щось на кшталт «якщо не прийдете, не отримаєте зарахування за рік». І все. Більше ніхто ніколи не приходив.
Минали роки, я пробувала розмовляти, що сестра не повернеться, у мами ставалися істерики, вона ставала агресивною. Вона й донині каже, що Дарина жива.
Після того як зараз історія стала публічною, ніхто з родичів мами зі мною не зв’язався. Ніхто зі знайомих, учителів. Усі мовчать.
Мама могла по 20 днів не виходити з дому, якщо їй здавалося, що не можна, навіть якщо ми були голодні. Я почала думати, як виживати. Рахувала, скільки каші зварити, скільки хліба можна з’їсти на день. Ми ходили на базар, просили [викинуті] листки капусти.
Мама водила мене на кладовище й змушувала збирати їжу. Мене звідти проганяли.
Цілий рік після того, як мені не зарахували дев’ятий клас, я сиділа вдома. Я зрозуміла, що мені потрібно хоча б якось соціально існувати, щоб була хоч якась ниточка до зовнішнього світу.
Я читала все, що було: книжки, газети. І в якійсь газеті побачила, що є вечірня школа. Я сказала мамі: «Ти повинна мене туди відвести». З величезними істериками, але вона мене все ж відвела. Мене прийняли до вечірньої школи. Через рік я почала повторно ходити в дев’ятий клас, щоб підтягнути програму.
Після закінчення школи, коли я працювала в теплиці в Костянтинівці, мені, чесно кажучи, на думку не спадало, що комусь можна розповісти про все це. Смерть сестри стала для мене точкою, після якої все завмерло. Я пропрацювала там півтора року.
У теплиці я познайомилася з дівчиною. Не те щоб ми дружили, але спілкувалися. Вона сказала, що в Києві є робота офіціанткою, добре платять. Але коли я приїхала, то потрапила, по суті, у трудове рабство.
Це був кінець 2013 року, мені було 19. Запропонували роботу в ресторані, який, здається, називався «Княжий двір». Він був на околиці. Спочатку я працювала просто за їжу, а потім і в їжі почали обмежувати. До мене навіть домагалися. Я не виходила за межі ресторану майже пів року, там же і жила.
Я там познайомилася зі своєю теперішньою подругою. Вона мені допомогла. Сказала: «Заріно, треба йти, нас просто використовують». Ми з нею зняли кімнату. Потім я пішла працювати на касу в магазині.
Після переїзду я продовжувала спілкуватися з мамою. Я її утримувала, бо в неї немає пенсії.
«Моя мама не була наркозалежною чи класичною алкоголічкою»
Вперше я пішла на психотерапію у 26 років. Моя перша терапевтка була моєю знайомою. Я спробувала їй розповісти цю історію. Та вона не дослухала, сказала, що не витримує. Я їй так і не сказала про смерть сестри.
Потім я знайшла юриста. Це був, мабуть, 2021 рік. Розповіла йому. Це вперше хтось почув цю історію повністю. Він сказав: «Заріно, не треба цього чіпати. Минуло багато часу. Як ти це доведеш?».
![]()
Заріна зараз
Мені потрібна була хоч якась опора, людина, яка б підтримала, бо мені було дуже страшно. Я залишилася сама з усім цим. Навіть коли з’являлися друзі, я думала: як я можу таке комусь розповісти? У мене дуже важко будувалися стосунки. Боялася втратити тих небагатьох людей, яких мала.
Згодом я знову почала терапію. Через довгий час я вирішила розповісти психотерапевтці цю історію. Вона була першою, хто сказав: «Заріно, із цим треба щось робити». Вона дивилася на це з погляду мого зцілення, бо жодна терапія не допомогла б, якби я далі носила це всередині.
Багато людей не вірять, бо це лякає. Але це сталося. Моя мама не була наркозалежною, не була класичною алкоголічкою. І я виросла нормальною, хоча були мільйони шансів стати зовсім іншою. Якщо це трапилось зі мною, значить, це може повторитись і з іншими.
Це більше про систему. Якби соцслужби прийшли раніше — нас би забрали, можливо, у дитбудинок. Там теж не найкращі умови, але моя сестра була б жива. І скільки таких історій за зачиненими дверима… Ми жили на п’ятому поверсі, сусіди з усіх боків — і нікому нічого не було потрібно.
У серпні 2025-го, коли фронт наблизився до Костянтинівки, Заріна вивезла маму до Києва. Орендує їй квартиру й забезпечує продуктами.
Я одного разу завела маму до психіатра. Коли лікар сказав, що вона хвора, то мама вийшла з кабінету й влаштувала істерику. Я не змогла її загнати назад.
Зараз моїй мамі призначена судово-медична експертиза. Моя єдина надія — що їй встановлять діагноз і буде якесь подальше рішення. Можливо, її покладуть у клініку. Бо я не справляюся. Не можу і не хочу, тому що тепер ця ситуація сприймається значно важче.
Я сама кремувала сестру. І мама, мабуть, навіть не знає, що я це зробила. Експертиза встановила ненасильницьку смерть. Але після 18 років важко точно визначити причину.
Що я відчуваю до мами зараз? Якщо думати, що вона хвора людина і їй потрібна допомога, то мені її шкода. Таке може статися з будь-ким. Ми опинились у просторі, де були невидимими. Але з іншого боку, у мене дуже багато негативних емоцій.
Зараз я поставила собі за мету побудувати нормальне, щасливе життя. Це мій обов’язок перед собою — зробити своє життя хорошим, бо мені дано шанс вижити. Якось так сталося. Я залишилася нормальною людиною. І я хочу використати це для чогось хорошого, а не для того, щоб далі боротись із цим жахом.
Цьогоріч влітку Заріна разом з адвокатами звернулася до поліції. Власне після її звернення правоохоронці прийшли до квартири, виявили там муміфіковане тіло сестри й відкрили кримінальне провадження.
У листопаді 58-річній Ользі оголосили підозру у злісному невиконанні батьківських обов’язків і нарузі над тілом померлої. Також жінку направили на експертизу для встановлення її психічного стану. Висновків іще немає.
Ми запитали Костянтинівську окружну прокуратуру, чи перевіряють правоохоронці бездіяльність соцслужб. У прокуратурі інформації не надали — відповіли, що це може зашкодити досудовому розслідуванню.
Водночас правоохоронці зазначили, що згідно з висновком судово-медичної експертизи, встановити причину смерті Дарини неможливо, бо тіло було муміфіковане. Тілесних ушкоджень експерти не виявили.
Також правоохоронці отримали відомості про навчання Дарини та Заріни. Зокрема, інформацію про вчителів, стан здоровʼя сестер, факти прогулів, незʼявлення на навчання й повторного здобуття освіти. Проте змісту цих документів розголосити не можуть через таємницю слідства.
У прокуратурі наголосили, що Костянтинівка нині близько до лінії фронту, а це ускладнює збір доказів у кримінальному провадженні.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Найчастіше БПЛА з'являлися над військовими об'єктами, полігонами НАТО і критичною інфраструктурою.
Розслідування видань Bild, Welt та Axel Springer Academy виявило зв’язок між численними прольотами невідомих дронів над Німеччиною та маршрутами вантажних суден, які безпосередньо пов’язані з Росією, передає Mind.
У розпорядженні журналістів опинилися секретні звіти німецьких силових відомств, згідно з якими з початку року зафіксували понад тисячу інцидентів з 1,9 тисячі невідомих дронів. Більшість із них помічають увечері, нерідко йдеться про групові прольоти. Найчастіше дрони з'являлися над військовими об'єктами, полігонами НАТО і критичною інфраструктурою.
Аналіз навігаційних треків суден, які були в ті самі години в районах активності дронів, виявив збіги. Один із прикладів – російське суховантажне судно Lauga, поблизу якого 16 травня німецькі поліцейські помітили сім дронів. За кілька днів судно прибуло до Бельгії, де його оглянули, але нічого не виявили.
До цього Lauga довго стояло в сирійському місті Тартус, де розташована велика російська військова база, а після перевірки вирушило до Санкт-Петербурга, у термінал, пов'язаний із «Росатомом», який, згідно з витоками, має власні дрони.
Схожі ситуації склалися із суднами HAV Snapper і HAV Dolphin, які формально належать норвезькій компанії, але багаторазово проходили обслуговування на верфі «Преголь» у російському Калінінграді.
У періоди курсування цих двох суден Німеччина фіксувала масові прольоти дронів над Кільською бухтою, де розташовані військові об'єкти. Екіпаж HAV Dolphin виявився повністю російським, а перевірка німецької поліції була, як визнали джерела, «радше символічною».
Європейські спецслужби, відповідаючи на запит журналістів, заявили, що розглядають HAV Snapper і HAV Dolphin як судна, котрі з високою ймовірністю діють в інтересах Росії.
24 вересня німецька служба управління повітряним рухом (DFS) повідомила, що у 2025 році в небі над Німеччиною зафіксували 144 польоти безпілотників, з яких 35 – поблизу аеропорту Франкфурта. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що дрони над німецькими аеропортами поки що «не становили жодної конкретної загрози». За його словами, збройні сили не будуть збивати безпілотники скрізь, де б вони не з’явилися.
Німеччина не має законних повноважень для знищення російських дронів у своєму повітряному просторі, оскільки конституція країни забороняє використання військових сил для забезпечення внутрішньої безпеки. Це обмеження, закладене ще після Другої світової війни, покликане запобігти зловживанню владою та воєнній диктатурі, що було характерно для нацистського режиму.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Негідника завчасно викрила СБУ.
Контррозвідка Служби безпеки запобігла новому теракту у Чернігові. За результатами дій на випередження у місті викрито агента ФСБ, який готував підрив воїна Збройних Сил України за допомогою саморобної бомби, повідомляє пресцентр СБУ.
Як встановило розслідування, фігурант мав виготовити вибухівку та закласти її поблизу багатоквартирного будинку, куди повинен був прибути військовий.
Щоб заманити українського захисника на місце запланованого теракту, ФСБ створила на сайті знайомств фейковий акаунт дівчини, яка потім запросила його «на побачення».
Співробітники СБУ завчасно викрили ворожий задум, нейтралізували вибухівку і тим самим врятували воїна ЗСУ.
Підготовкою теракту займався 35-річний місцевий дезертир, який потрапив у поле зору ФСБ, коли шукав «легкі заробітки» у Телеграм-каналах.
Після вербування агент за інструкцією куратора мав виготовити саморобний вибуховий пристрій (СВП) та спорядити його мобільним телефоном для дистанційної активації.
Також фігурант розмістив на місці запланованого теракту приховану мінікамеру із віддаленим доступом для ФСБ. У такий спосіб рашисти сподівалися відстежити прибуття військового на «локацію» та підірвати його.
Під час обшуків у фігуранта вилучено заховані в рюкзак компоненти для виготовлення СВП та смартфон, з якого він контактував з російським спецслужбістом.
У межах кримінального провадження, розпочатого слідчими СБУ за ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до злочину.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Фігурантам загрожує до 15 років позбавлення волі.
На Одещині викрили угруповання, яке переправляло дітей-сиріт за кордон для незаконного усиновлення. Постраждалими стали щонайменше 25 дітей, передає hromadske.
За даними слідства, зловмисники переправляли дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за кордон в обхід заборони міждержавного всиновлення під час воєнного стану.
Вони оформлювали опіку на підставних людей, переважно чоловіків призовного віку, даючи їм можливість уникнути мобілізації. Перевізники також могли скористатися гуманітарною програмою, що спрощує в’їзд українських біженців у іншу країну та надає їм право на проживання, роботу й соціальні пільги.
Для оформлення опіки використовували підроблені документи, зокрема фальшиві довідки про доходи, договори оренди житла та свідоцтва про хрещення, які нібито підтверджували статус «опікунів» як хрещених батьків дітей. Це дозволяло проводити процедуру за спрощеною системою.
За даними прокуратури, до схеми завербували 13 чоловіків та 2 жінок як «перевізників» дітей за межі України.
Схему реалізовували через так звані «хостинги» — короткострокові поїздки дітей у сім’ї іноземців на літні чи зимові канікули під виглядом відпочинку та оздоровлення. Цей час фактично використовувався для знайомства іноземних сімей із українськими дітьми та підбору потенційних усиновлювачів.
Поліція стверджує, що ділки чинили тиск на посадовців служб у справах дітей і військовослужбовців ТЦК та СП — використовували корупційні зв’язки, видавали себе за впливових посадовців, зокрема з Офісу президента України, органів з питань усиновлення та адвокатської спільноти. Один із фігурантів, який проживає за кордоном, прикривався діяльністю міжнародної благодійної фундації, де обіймав керівну посаду.
За даними поліції, таким чином ділки вводили в оману і добивалися позитивних рішень щодо призначення опікунами обраних людей, забезпечення їх відстрочками від мобілізації та дозволами на виїзд дітей за кордон.
Жертвами схеми стали щонайменше 25 дітей із Донецької, Запорізької, Львівської, Миколаївської, Одеської та Черкаської областей. 13 із них встигли вивезти за кордон, правоохоронцям вдалося зупинити спробу перемістити ще 12 дітей.
За даними слідства, за кожну таку оборудку фігуранти отримували «значні суми» грошей.
Нині підозри отримали три людини: дві жительки Львова (серед яких організаторка) та їхній помічник із-за кордону. Їх підозрюють за: ч. 3 ст. 149; ч. 3 ст. 332; ч. 3 ст. 358 Кримінального Кодексу України. Максимальне покарання — до 15 років позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.
Двоє підозрюваних уже затримані, суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі понад два мільйони гривень.
Також перевіряється причетність до злочинної схеми посадовців зі служб у справах дітей, виконавчих органів місцевого самоврядування та шкіл-інтернатів у різних областях.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Микола Беззубенко «впарив» дитячій лікарні обладнання з величезною націнкою.
Чотири китайські реабілітаційні тренажери придбала Одеська обласна дитяча клінічна лікарня у фірми із сумнівною репутацією за значно завищеними цінами. За один із них журналісти виявили переплату у п'ятикратному розмірі. Продала обладнання компанія «Унімед Груп» Миколи Беззубенка — колишнього співробітника СБУ та ексрадника Андрія Єрмака. Структури бізнесмена після початку повномасштабної війни регулярно виграють значні медичні тендери по всій Україні. Як з'ясувала «Думська», ще в червні 2025 року Одеська обласна дитяча клінічна лікарня оголосила тендер на купівлю обладнання для реабілітації, а 17 червня договір був підписаний із київською компанією «Унімед Груп».

Перші три позиції контракту – апарати китайського виробника Shandong Zepu Medical Technology Co., Ltd.
Перший пункт – тренажер (апарат для механотерапії) для активного та пасивного використання для нижніх кінцівок моделі ZEPU-K2000E. Друга – тренажер для верхніх кінцівок ZEPU-K2000D. Позиція під номером три – тренажер для верхніх та нижніх кінцівок ZEPU-K2000A.
За договором ціна кожного апарату становила майже 344 тис. гривень (близько 8280 доларів за курсом на 17 червня).
«Думська» надіслала запит про ціну тренажерів їхньому виробнику – китайській компанії Shandong Zepu Medical Technology Co., Ltd.
Китайці оперативно надіслали відповідь, запропонувавши придбати тренажери за ціною 3800 доларів за штуку з доставкою. Різниця відчутна.

Четвертий тренажер нижніх кінцівок (коліна, стегна та гомілковостопного суглоба) моделі СРМ 4 коштував дитячій лікарні майже 135 тис. гривень (або 3240 доларів за курсом на дату договору).
Ми знайшли це обладнання на китайському сайті, де його пропонують купити від 650 до 950 доларів — щонайменше втричі дешевше, а то й у п'ять разів.
ТОВ «Унімед Груп» належить колишньому співробітнику СБУ Миколі Беззубенку та його бізнес-партнеру Миколі Щируку.
Вони володіють групою компаній, що спеціалізуються на торгівлі фармацевтикою та медичним обладнанням.
До речі, до війни Микола Беззубенко очолював відділ боротьби з економічними злочинами в СБУ, а після початку повномасштабного вторгнення його фірми та структури партнера почали регулярно вигравати мільйонні тендери на постачання медичного обладнання не лише на Одещині, а й у всій Україні.
Показово, що Беззубенко працював радником Андрія Єрмака, звільненого глави Офісу президента. Після обрання президентом Володимира Зеленського, новий голова СБУ Іван Баканов підвищив Беззубенко всередині контррозвідки – призначив керівником управління, який займався сферою медицини. Після звільнення він перейшов до ОП.
Його дружина - Беззубенко Юлія має низку юркомпаній, які обслуговують великих гравців фармацевтичного та медичного ринку.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Його затримала поліція.
Правоохоронці затримали 52-річного жителя міста Стрий на Львівщині, який вдарив військовослужбовця РТЦК та СП у груди кухонним молотком, передає hromadske.
За даними слідства, ввечері 9 грудня група оповіщення перевіряла документи громадян мобілізаційного віку на вулиці Красівського у місті Стрий.
Тоді, побачивши групу військовослужбовців, перехожий спробував втекти. Коли ж один з військовослужбовців наздогнав його, чоловік вдарив його в груди кухонним інструментом типу «сокира-молоток».
Оперативне командування «Захід» повідомило, що постраждалого військовослужбовця госпіталізували, його життю нічого не загрожує.
«Цей напад стався менш ніж за тиждень після трагедії у Львові, де військовослужбовець загинув від ножового поранення, завданого громадянином під час виконання групою оповіщення службових обов’язків. Ми фіксуємо повторення небезпечного сценарію: агресія проти військових перестає бути поодинокими випадками й перетворюється на тривожну тенденцію», — заявили у командуванні.
Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 350 Кримінального кодексу України — погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадянський обов’язок. Санкція цієї статті передбачає обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк.
Досудове розслідування триває, вирішується питання щодо повідомлення затриманому про підозру та обрання йому запобіжного заходу.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Григорій і Юлія Діденки не можуть пояснити походження цих коштів.
Розслідування у справі про недостовірне декларування щодо голови Одеської облради Григорія Діденка та його дружини-нардепа Юлії завершено. Як повідомили в НАБУ, чиновник і народний депутат у своїх щорічних майнових деклараціях за 2021-2023 рр. не задекларували майно на суму понад вісім млн грн., передає Думська.
Крім того, на підставі матеріалів НАБУ прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав позов про конфіскацію у подружжя активів на п'ять млн гривень на користь держави, оскільки вони не можуть пояснити їх походження.
«Детективи встановили, що саме на цю суму голова облради та його дружина-нардеп у 2021-2024 роках внесли внески за апартаменти та два автомобілі Audi SQ8 (2021 і 2024 років випуску)», — зазначили в бюро.
Дії подружжя кваліфікували за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
Подружжю повідомили про підозру в жовтні цього року. Григорій Діденко може стати першим офіційно визнаним корупціонером в історії Одеської обласної ради.
Перші обшуки у подружжя пройшли трохи більше року тому. З банківської комірки вилучили вміст, м'яко кажучи, небідних людей. Потім була пауза, порушена лише епізодом навколо Палацу спорту (ті ж обшуки НАБУ, але вже не у самого Діденка, а через будки навколо спортивної арени) ― який гучно спалахнув і так само швидко згас.
Також наприкінці жовтня стало відомо, що Григорію Діденку планують повідомити про підозру ще за двома епізодами найближчим часом. За даними джерела «Думської», йдеться про відкати за бомбосховища і незаконне збагачення.
На аудіозаписах, які нещодавно опублікували правоохоронці, чутно, як голова облради обговорює з депутатом від забороненої ОПЗЖ Князем Хачатряном, як поставити біля обласної лікарні свої МАФи, а з директором Палацу спорту — встановлення торгових точок біля арени.
Також на записах є його діалог з помічницею про можливість приховати брендовий годинник дружини.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Через кричущі порушення апеляційний суд скасував цей вирок.
Запорізький апеляційний суд скасував вирок у справі про самовільне залишення військової служби, повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 11 листопада.
За матеріалами справи, у квітні 2023-го військовослужбовець не повернувся на службу з лікувального закладу і командування про своє місцезнаходження не інформував. Тільки в березні 2025 року він, начебто, самостійно звернувся до Державного бюро розслідувань.
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя засудив військоовслужбовця до 5 років позбавлення волі. Суд розглянув справу без участі адвоката і в спрощеному порядку — без дослідження доказів, які ніким не оспорювалися.
Як зʼясувалося, судово-психіатрична експертиза встановила в обвинуваченого психічний розлад. У такому випадку участь захисника в судовому засіданні була обовʼязкова. Йдеться про осіб, які є осудними, але мають психічні вади, що перешкоджає їм самостійно захищатися від обвинувачення.
Раніше чоловік мав спробу суїциду і лікувався в психіатричній лікарні. Він був визнаний обмежено придатним до служби і не здатен виконувати військові обовʼязки в умовах бойових дій. Як пояснював адвокат, військовослужбовець не повернувся до виконання військової служби, оскільки жоден підрозділ не погоджувався приймати його, адже фактично він є особою з інвалідністю.
Апеляційний суд скасував вирок, тому що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо розгляд справи відбувся за відсутності захисника, коли його участь є обовʼязковою.
Наразі справа починає заново розглядатися в суді першої інстанції.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Правоохоронці підозрюють, що затримані готували втручання в стратегічні ІТ-системи Польщі та порушення ІТ- та телекомунікаційних мереж.
Поліцейські варшавського району Середмістя зупинили водія легкового автомобіля Toyota для перевірки дорожнього руху на вулиці Сенаторській. Окрім водія, в автомобілі було ще двоє чоловіків. Поліцейські перевірили їхні документи. Виявилося, що це громадяни України віком 43, 42 та 39 років. Вони помітно нервували. У розмові з поліцейськими зізналися, що «подорожують Європою», а до Польщі прибули кілька годин тому й невдовзі планують поїздку до Литви, передає dev.ua.
Під час обшуку автомобіля поліція знайшла детектор шпигунських пристроїв, сучасне обладнання для злому FLIPPER, антени, ноутбуки, велику кількість SIM-карт, маршрутизатори, портативні жорсткі диски та камери. Польські правоохоронці вважають, що це все могло бути використано для втручання в стратегічні ІТ-системи країни та порушення ІТ- та телекомунікаційних мереж.
Пристрої зберігання даних, знайдені в автомобілі, були зашифровані, повідомляє поліція. Українці не змогли пояснити мету цього обладнання. Вони стверджували, що є ІТ-фахівцями, а коли їм ставили більш точні запитання, то «забували» англійську мову та вдавали, що не розуміють, що до них говорять.
Матеріали справи передано до прокуратури Центру міста Варшава-Пулноцького району. Затриманим висунуто звинувачення в шахрайстві, комп’ютерному шахрайстві й отриманні пристроїв і комп’ютерних програм, адаптованих для скоєння злочинів, зокрема у спробі пошкодження комп’ютерних даних, зазначають у поліції.
Суд задовольнив клопотання прокуратури, застосувавши до підозрюваних запобіжний захід у вигляді тримісячного досудового утримання.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Потрібну суму, згідно деклараціям, не змогли б легально нашкребти ні ексміністр, ні його колишня дружина.
Син колишнього міністра юстиції та енергетики Германа Галущенка вже четвертий рік поспіль вчиться в одному з найдорожчих приватних коледжів Європи – College Alpin Beau Soleil у Швейцарії, де вартість навчання разом із проживанням сягає до 200 тисяч доларів на рік, встановили «Схеми» (Радіо Свобода). Галущенко вказує дітей у декларації – в тому числі і після розлучення із їхньою матір’ю у 2022-му та їхнього виїзду з України – але витрат на навчання сина не декларує. Загальна вартість навчання за 4 роки могла скласти близько 700 тисяч доларів, або 26 мільйонів гривень – що в рази перевищує офіційні доходи та задекларовані заощадження родини Германа Галущенка. Його адвокати стверджують, що «цими питаннями займається колишня дружина».
Журналісти помітили 18-річного Максима Галущенка на фото з офіційної сторінки College Alpin International Beau Soleil у соцмережі. Це світлина з одного з заходів коледжу – на ній Галущенко-молодший у футболці з логотипом навчального закладу. Фото опубліковане у листопаді цього року.

College Alpin International Beau Soleil – це один із найдорожчих коледжів Європи. Заснований у 1910 році у швейцарських Альпах, нині він займає перші місця у рейтингах найелітніших приватних міжнародних шкіл. Свого часу там навчалися чемпіон Формули-1 Жак Вільнев, акторка Шарлотта Генсбур, люксембурзький монарх Герцог Гійом, принцеса Данії Марі Кавальє.

Цей міжнародний приватний коледж-пансіон для підлітків розташований у курортному містечку Віллар-сюр-Оллон. Навчальний заклад приймає дітей віком від 11 до 18 років і працює із вересня по червень. Контракт включає проживання, харчування та базове медичне страхування.
Ціна за навчання та проживання вказана на офіційному сайті закладу: у 2025-2026 навчальному році плата становить майже 133 тисячі швейцарських франків (7 мільйонів гривень) – для учнів 6-10 класів, та близько 144 швейцарських франків (7,5 мільйонів гривень) – для учнів 11-12 класів.

Тобто нині навчання Максима Галущенка коштує близько 180 тисяч доларів. Ще понад 25 тисяч швейцарських франків (1,3 мільйони гривень) – це витрати на медичне страхування, експедиції, культурні заходи тощо. Коледж не надає фінансової допомоги чи стипендій.
У Швейцарії Максим Галущенко навчається вже четвертий рік, про що свідчать фото з ним, опубліковані на сторінках коледжу Alpin Beau Soleil за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки. У Європу родина Германа Галущенка, який на той час був міністром енергетики, перебралась після початку повномасштабного вторгнення – спершу в Іспанію, а вже за декілька місяців – у Швейцарію.

Зокрема, у травні 2022-го мати Максима – Ольга Богданова, на той час ще дружина міністра – писала в телеграм-каналі українців в Іспанії «Ukrainian Businesses in BCN» про пошук перевізників для транспортування речей з Барселони до Женеви. Паралельно, у той же період часу вона писала в іншому телеграм-каналі, що «зареєструвалася в кантоні Женева».
У серпні 2022-го Богданова повідомляла ще в одному телеграм-каналі: «Зараз знаходжусь в Женеві з дітьми, і дуже сподіваюсь якнайшвидше повернутись в Київ і всіх обійняти».

Журналісти розшукали фото колишньої дружини Германа Галущенка із його дітьми на набережній у Женеві. Серед них і Максим
Відповідно до даних з судового реєстру, Герман Галущенко та Ольга Богданова розлучились восени 2022-го року. З того часу Галущенко більше не вказував її у декларації, але продовжив декларувати дітей серед членів родини. Загалом – чотирьох, наймолодша дитина з’явилась у декларації Галущенка за 2023 рік, зі свідоцтвом про народження у Швейцарії.
Водночас у декларації Галущенка немає згадок про витрати на навчання старшого сина у Швейцарії. Загалом за чотири роки вони могли сягнути близько 700 тисяч доларів, або майже 26 мільйонів гривень.
За українським законодавством, витрати декларанта, які перевищують 151 400 гривень (50 прожиткових мінімумів), підлягають декларуванню.
Судячи з майнових декларацій Галущенка, усі його доходи з приходом на держслужбу становила чиновницька зарплата, а сумарні заощадження у різний період не перевищували 380 тисяч доларів, які з року в рік суттєво не зменшувались.
У коментарі «Схемам» адвокат Галущенка зазначив, що «Герман Валерійович не здійснював оплат за навчання сина у цій школі. Цими питаннями займається колишня дружина Германа Валерійовича».
Із посиланням на слова колишньої дружини адвокат додав, що «сума навчання за рік є значно меншою, ніж 200 тисяч доларів», однак не надав жодних документальних підтверджень цьому і ніяк не прокоментував той факт, що фіксована вартість навчання прямо зазначена на сайті коледжу, а знижки і стипендії не надаються.
Водночас як проаналізували «Схеми», офіційних доходів Ольги Богданової навряд би вистачило на оплату навчання сина.
Доходи Богданової згідно з декларацією Галущенка за 2021 рік – коли він востаннє вказував її як дружину – становили: 73 тисячі гривень – це зарплата у приватній компанії, 1,3 мільйона гривень від підприємницької діяльності та 80 тисяч гривень – як дохід, виплачений самозайнятій особі. Її заощадження за той же рік – 170 тисяч доларів готівкою, понад 80 тисяч гривень та 6 тисяч доларів на банківських рахунках.
«Схеми» звернулись до НАБУ із запитанням, чи відомо детективам про ці факти та чи вивчають вони реальне походження коштів на навчання сина українського міністра в одній з найдорожчих приватних шкіл Європи, та очікують на відповідь.
Окремо, цими фактами могли б зацікавитися у Національної агентство з питань запобігання корупції – якщо за навчання платив не сам Галущенко, то це може бути розцінене як подарунок члену родини, який також підлягає декларуванню.
Принаймні, ось що сказано у роз’ясненнях НАЗК: «Оплата третьою особою витрат суб’єкта декларування або члена його сім’ї на (..) освіту вважається подарунком у негрошовій формі, який, за загальним правилом, повинен бути відображений в декларації із зазначенням вартості такого подарунка».
Герман Галущенко обіймав посаду міністра енергетики з 2021 по 2025 роки, згодом посаду міністра юстиції – з 17 липня до 19 листопада 2025 року.
Його відсторонення з Мін'юсту відбулося на тлі скандалу навколо спецоперації НАБУ «Мідас».
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів. За даними слідства, приміщення цього офісу «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні».
Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі програми «Української правди» повідомив, що під час розслідування цієї справи детективи «в різних ситуаціях» зафіксували чотирьох міністрів Кабміну.
Коментуючи відсторонення від виконання обов’язків, Галущенко заявив, що «не тримається за посаду міністра» і вважає, що «відсторонення на час розслідування – це цивілізований і правильний сценарій».
Офіційно Герман Галущенко не отримував підозру в рамках спецоперації «Мідас», проте 21 листопада, за даними ЗМІ, приходив на допит до Національного антикорупційного бюро.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

У системі воєнної розвідки України є напрямок, який не опиняється під обстрілами, але має критичний вплив на здатність країни воювати — тил. Його очолює заступник керівника ГУР МО України Михайло Пасічук. Саме через його підрозділ проходять значні обсяги фінансування, призначені для забезпечення розвідувальних структур. Частина офіцерів у бойових підрозділах вимушена збирати гроші на техніку, транспорт та дрони. Водночас у тилу існують ресурси й контакти, які могли б це компенсувати. Однак вони використовуються не завжди — або не за призначенням, пише "Фраза" із посиланням на допис авторів телеграм-каналу Контроль.UA.
Як зазначається, одним із ключових одержувачів закритого фінансування є підприємство «Монтажник» — структура у складі ГУР, яка майже монопольно виконує будівництво та ремонт об’єктів воєнної розвідки. Секретність — максимальна. Доступу зовнішнього контролю немає. Усі платежі — через спецфонд бюджету. У таких умовах зникає прозорість. А разом із нею — відповідальність.
«Керівник «Монтажника» Олександр Васильович майже півтора десятиліття знаходиться на посаді, що передбачає скромні офіційні доходи, офіційно живе скромно, опиняється у двохсотметрових будинках без введення в експлуатацію, роз’їжджає між закордонними курортами. Його близькі родичі також демонструють значне зростання власного добробуту», — йдеться в матеріалі.
Вказується, що усі ці історії поєднує одне — доступ до закритих будівельних бюджетів ГУР. Там, де кошти на оборону не проходять звичайного аудиту, а «відкат» легко маскується під витрати на секретні об’єкти.
Ці факти потребують перевірки уповноваженими органами. Бо коли державна таємниця стає бар’єром для аудиту, — ризик зловживань зростає пропорційно до обсягів фінансування.
«Дружина посадовця має близьких родичів серед представників силових структур держави-агресора. У воєнний час такі обставини не можуть бути проігноровані. Йдеться не лише про репутаційні втрати, а про можливий витік інформації щодо:
Будь-який доступ осіб із ризиковими зв’язками до службового середовища — неприпустимий», — говориться в публікації.
Виходить, що поки спецпідрозділи ГУР, такі як «Артан», організовують збори на автомобілі для виконання бойових задач, у тилу формується приватний автопарк класу «люкс». Контраст, який потребує пояснення.
Як зазначається, секретний бюджет не може бути індульгенцією. Сімейний бізнес не може бути прикритий державною безпекою. У час війни будь-які зловживання — удар по обороноздатності.
«Ця публікація — спроба достукатися до осіб, які приймають рішення, які можуть звернути увагу на безлад, який коїться під їхніми носами. Вимоги до керівництва ГУР МО, правоохоронних органів та керівництва держави. Негайний аудит витрат спецфонду ГУР МО. Перевірка відповідності способу життя посадових осіб офіційним доходам. Контррозвідувальна перевірка ризикових родинних зв’язків. Пріоритезація забезпечення бойових підрозділів Особиста відповідальність керівництва за дисципліну і репутацію», - йдеться в матеріалі.
В сухому залишку, ми не можемо дозволити перетворити тил на бізнес для особливих панів, які під ширмою таємного грифу секретності банально крадуть, резюмується в дописі.

Агентство Казахстана по финансовому мониторингу вскрыло масштабную схему трансграничных переводов.
Агентство Казахстана по финансовому мониторингу вскрыло масштабную схему трансграничных переводов. В операции оказались вовлечены сотрудники банков и 120 человек из нескольких стран, передает Elordainfo.kz со ссылкой на пресс-службу ведомства.
Деньги проходили через платежные организации, маскировались под легальные операции и выводились в пользу онлайн-казино.
Одновременно ликвидирована деятельность Call-центра, в котором работали в том числе иностранцы и который обеспечивал техподдержку четырёх онлайн-казино и предоставлял консультации по операциям с деньгами. Кроме того, организаторы Call-центра создали гемблинговую партнёрскую программу, через которую осуществлялся приём и вывод средств в криптовалюте. Её оборот превысил 200 млн USDT.
В ходе реализации указанных мероприятий проведено свыше 70 обысков, по результатам которых изъяты вещественные доказательства, задержаны девять подозреваемых.
По информации правоохранителей Казахстана, ключевым организатором схемы микскодинга является украинец Вадим Иванович Гордиевский (1974 г.р), который руководил данной ОПГ и для этих целей использовал местную компанию Marginplus (marginplus.kz). Кроме компаний из Казахстана, Гордиевский также работал с нелегальными российскими онлайн-казино, помогая им с платежами.
Известно, что в 2008 году Вадим Гордиевский занимал пост заместителя главы Бориспольской РГА и курировал земельные вопросы. Именно при Гордиевском бориспольские земли подверглись самому масштабному распилу с дальнейшей распродажей. В том же 2008 году был со скандалом уволен с должности, но до уголовного разбирательства дело так и не дошло. Помогли большие деньги и связи во властных кабинетах.
В 2012 году, после прихода к власти Виктора Януковича, Вадим Гордиевский занимает кресло руководителя службы автомобильных дорог в Одесской области, где осваивает миллионные средства, которые позднее вкладывает в ФК «Альта Капитал».
После возбуждения уголовных дел за финансовые преступления, мошенничество и объявление его МВД в розыск, Вадим Гордиевский спешно покинул Украину по поддельным документам.

По версии следствия, вместе с Гордиевским работал его партнер Михаил Ковалев (Mykhaylo Kovalov), имеющий ряд фирм в ЕС, в частности, в Польше и вид на жительство в Испании. Через фиктивные фирмы в Польше, в частности, STABLEX SOLUTION Sp. z o. o (solvexs.pl) занимается незаконными платежами и «обналом» криптовалют.
В схеме нелегальных букмекеров и платежей также работала его партнер его бывший сотрудник «Киевстара» Алена (Елена) Суворова (1983 г.р.), выехавшая из Украины в Москву после февраля 2022 года и IT-специалист украинец Денис Андреевич Рыков (1990 г.р.), проживающий в настоящее время в Санкт-Петербурге.
Судя по ее социальным сетям в настоящее время Алена Суворова позиционирует себя «как предприниматель, инвестор и трейдер крипты с опытом 5+ лет». Как пишет сама Суворова, она 10 лет занималась развитием платежных технологий в сфере FinTech, а в 2021 году она открыла собственный бизнес по международным переводам криптой и является основателем крипто-академии «Лемонкоин».

Правоохранительные органы Казахстана просят сообщить информацию о местонахождении и данные по указанным людям. В ближайшее время Вадим Гордиевский, Алена Суворова и другие фигуранты будут объявлены в международный розыск. По местным законам им грозит до девяти лет тюрьмы.

Дитина вісім років потерпала від насилля вітчима.
40-річного жителя Житомирського району визнано винним у зґвалтуванні малолітньої падчерки. Вперше чоловік вчинив дії проти статевої свободи дівчинки у 2014 році, коли дитині було всього 5 років, повідомляє прокуратура Житомирської області.
Дівчинка намагалася розповісти про це матері, але та не зважала на її слова.
Лише на початку 2022 року дитина звернулась за допомогою до директора ліцею, у якому навчалась.
Корольовський районний суд Житомира визнав чоловіка винним та призначив покарання у виді 15 років позбавлення волі.
«До набрання вироком законної сили він перебуватиме під вартою. Відомості про засудженого будуть внесені до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності малолітньої особи», - розповіли у прокуратурі.
Як раніше повідомляв CRiME, 19 листопада біля смітника на вулиці Покровській у Житомирі місцева жителька виявила немовля. Поліція розшукала матір дитини. 21 листопада правоохоронці повідомили, що знайшли матір новонародженого немовляти – нею виявилась 15-річна житомирянка. Також правоохоронці встановлювали батька дитини. Ним виявився дядько дівчинки. Чоловіка підозрюють у зґвалтуванні двох неповнолітніх племінниць.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Мільярдер Ілон Маск назвав штраф ЄС «лайном собачим» і закликав «розформувати Євросоюз».
Платформа X (колишній Twitter) опинилася у відкритому конфлікті з Євросоюзом. Після того, як Єврокомісія оштрафувала компанію на 120 млн євро за порушення правил Digital Services Act, X відключила її рекламний акаунт і звинуватила чиновників у зловживанні інструментами платформи, пише dev.ua.
За даними TechCrunch, це перший штраф Єврокомісії за законом про цифрові послуги. Регулятор заявив, що платна синя галочка в X вводить користувачів в оману та полегшує шахрайство й підробку акаунтів. Окремо Брюссель звинуватив платформу в тому, що її бібліотека рекламних оголошень не дає достатньо прозорої інформації про політичну рекламу та спонсорів.
Єврокомісія вимагає від X протягом 60 днів пояснити, як вона планує змінити систему верифікації, а за 90 днів усунути проблеми з прозорістю реклами. Якщо цього не станеться, компанії загрожують нові фінансові санкції та інші обмеження на ринку ЄС.
Ілон Маск відреагував у своєму стилі. Він публічно назвав штраф «лайном собачим» і поставив під сумнів майбутнє самого Євросоюзу, закликаючи «розформувати ЄС». На тлі цієї перепалки голова продукту X Нікіта Бір заявив, що Єврокомісія нібито скористалася багом у рекламному інтерфейсі, щоб збільшити охоплення поста про штраф. За його словами, чиновники зайшли в давно неактивний рекламний акаунт і опублікували лінк у форматі, який виглядав для користувачів як відео. Після цього X вимкнула можливість розміщувати рекламу з цього акаунта та повідомила, що прогалину в інструменті вже закрили.
У Єврокомісії відповіли, що користуються інструментами соцмереж «добросовісно» і розраховують, що платформи самі стежать за відповідністю своїх продуктів власним правилам та європейському законодавству. Представник Комісії окремо нагадав, що ще в жовтні 2023 року Брюссель припинив купувати рекламу в X, тож блокування рекламного акаунта радше символічне.
Конфлікт показує, як DSA поступово перетворюється з «паперового» регулювання на реальний інструмент тиску на великі платформи. Для X, яка після приходу Маска зробила верифікацію платною й послабила частину правил модерації, це може бути лише першим із низки болючих зіткнень із європейськими регуляторами.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Олександр Агоєв і Богдан Ринжук живцем спалили Данілу Кузьміна.
25 листопада у Відні було жорстоко закатовано та вбито 21-річного громадянина України Даніла Кузьміна - сина діючого заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. Інформацію щодо насильницької смерті юнака, профайл якого був доданий до переліку безвісті зниклих на території Австрії осіб, підтверджують обізнані співрозмовники Dетектив-Info.

Про загибель 21-річного українця без зазначення його прізвища першими повідомили австрійські видання. За оприлюдненими місцевими ЗМІ відомостями, труп молодого чоловіка був виявлений на задньому сидіння повністю вигорілого автомобіля Mercedes у віденському районі Донауштадт.
Проведений розтин показав ураження опіками майже 80% тіла загиблого, а разом із тим - були виявлені прижиттєво отримані травми і вибиті зуби. Відомо, що слідів вдихання кіптяви в легенях Кузьмніна виявлено не було, на підставі чого силовики Відня припускали: жертва злочину могла бути мертвою на момент пожежі, або ж прожила зовсім недовго після умисного підпалу транспортного засобу.
2 грудня Віденське державне управління кримінальної поліції організувало прес-конференцію, під час якої Герхард Вінклер повідомив базову версію скоєння зухвалого злочину. Згідно із нею, катування та вбивство парубка, ймовірно, пов'язані із фінансовою складовою - з криптогаманців загиблого зникла значна сума коштів.
На цьому ж заході офіційно було повідомлено: особи підозрюваних у дотичності до кривавих подій встановлено, а самих осіб затримано на території України. Ними виявилися 45-річний чоловік та 19-річний юнак, молодший з яких навчався в тому самому університеті Відня, що й вбитий син заступника Харківського міського голови.
Постфактум публічного звіту австрійських силовиків, 2 грудня 2025 року Київський районний суд міста Одеси повідомив щодо застосування відносно затриманих у справі про вбивство Даніла Кузьміна тимчасового арешту терміном на 40 діб. Ще до цього у Відні дали зрозуміти: в Остеррайху не домагатимуться екстрадиції підозрюваних українців, а після процедури перейняття справа буде знаходитися в провадженні українських правоохоронних структур.
З матеріалів суду випливає: де-юре затримання оголошених від 27 листопада у міжнародний розшук (за вчинення злочину, передбаченого параграфом 75, 99, 125, 126, 144, 145 КК Австрії) громадян України відбулося ввечері 29 листопада на "Трасі Здоров'я" в Одеса.
За інформацією обізнаних співрозмовників Dетектив-Info, першим з них виявився 45-річний колишній працівник Одеської митниці ДФС (свого часу обіймав посаду начальника відділу митного оформлення №1 митного поста Аккерман) Олександр Агоєв, у якого вилучили майже 90 тис. дол.
Що ж стосується другого підозрюваного, то ним вважається 19-річний Богдан Ринжук - син відомого на Буковині бізнесмена, екс-директора Калинівського ринку Івана Ринжука. На початку 2013 року Ринжуку-старшому оголосили про підозру за дотичність до фінансових махінацій на посаді очільника ринку, проте наприкінці лютого 2021 року суд виправдав його. Відповідна справа стосувалася, серед іншого, зловживань, пов'язаних із діяльністю ТОВ "Джемма", представником та "обличчям" якої тривалий час виступала призначена наприкінці 2022 року послом України в Болгарії Олеся Ілащук. У декларації пані послиці Богдан Ринжук вказаний як її син (вона є його мачухою).
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.