зазирнути на темний бік

rss

У народної обраниці пройшли обшуки.

Служба безпеки України, НАБУ та САП викрили у Києві організовану злочинну групу, яку очолювала народна депутатка України від партії "За майбутнє" (обиралась від "Слуги народу") Анна Скороход, її підозрюють в отриманні крупного хабаря, передає Українська правда.

Антикорупційними органами задокументовано, як парламентарка разом із спільниками вимагала з підприємця 250 тисяч доларів США.

В Національному антикорупційному бюро опублікувало відео зі спілкуванням нардепки із чоловіком, у якого вона вимагає кошти і погрожує. Нардепка уже отримала підозру.

На відео чутно, як Скороход говорить: "Ви хочете, щоб зробили те, за що я до вас потім не прийду і не висуну претензію? Все, що я можу зробити – це найняти пацанів, які вас десь у провулку в*буть. Я цим не займаюсь, це не мій стиль, не мій оспосіб життя. Я вам сказала! Ви віддаєте гроші. Вам пишуть дві розписки. Вони у мене. Як тільки все відбувається, я їх... Ми їх раз-раз і розірвали. Разом все розірвали. Зібралися так само втрьох, вчотирьох і все. 5 тисяч доларів коштував приїзд людини з вашого питання. Чому я маю брати на себе ці витрати? З якого х*ра? Ну, з якого х*ра! Щоб ви прийшли і напряму виставили мені свої умови?! Я тут що, бл*ть, баночка джина чи хто?!"

За допомогою прихованої зйомки в НАБУ зафіксували факт передачі нардепці та її представнику частини коштів. Мова йде про 125 тисяч дол.

На кадрах також показують розписку, проте не видно про що саме в ній йдеться.

Із контексту зрозуміло, що цей "документ" фіксує конкретну суму і передачу частини коштів, щоб всі учасники "домовленостей" могли "спокійно спати".

Скороход на відео розмовляє виключно російською.

Скороход не вперше потрапляє в скандали. 14 листопада 2019 року народна депутатка від "Слуги народу" Анна Скороход звинуватила владу у затриманні свого чоловіка Олексія Алякіна начебто через її голосування всупереч позиції фракції. Скороход пов'язувала затримання з тим, що вона голосувала проти законопроєкту щодо відкриття ринку землі у першому читанні.

У той же час, глава фракції Давид Арахамія звинуватив Скороход в пропонуванні хабарів. Крім того, Арахамія стверджував, що Скороход в Раді лобіює інтереси "конкретних олігархічних груп". Він попереджав, що буде ініціювати її виключення з депутатського об'єднання.

У відповідь на звинувачення Арахамії Скороход заявила, що депутати нібито отримують по $5 тисяч у конвертах.

Тоді фракція "Слуга народу" вирішила виключити зі свого складу Скороход. Після чого вона стала членом депутатської групи "Партія "За майбутнє", яку пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Григорій Кедрук зарізав ветерана під час перевірки документів.

Франківський районний суд Львова обрав запобіжний захід для 30-річного Григорія Кедрука, якого підозрюють у вбивстві військовослужбовця РТЦК та СП Юрія Бондаренка, повідомляє hromadske. Чоловіка відправили до львівського СІЗО на 60 діб без права внесення застави.

Прокурор просив узяти Кедрука під варту, щоб запобігти втечі. Водночас адвокатка зазначала, що підозрюваний має постійне місце проживання у Львові й ризику втечі немає, тож просила про домашній арешт.

Адвокатка, зокрема, апелювала до того, що чоловік має хвору бабусю, тому йому треба її підтримувати фінансово й доглядати. Водночас бабуся живе в Сарненському районі Рівненської області, а підозрюваний — у Львові. Григорій Кедрук також обіцяв «не втікати».

Прокурор зазначив, що підозрюваний раніше не був судимий, зараз офіційно не працевлаштований.

Що розповів підозрюваний?

У відповідь на запитання журналістів чоловік заявив, що в день інциденту надав усі необхідні документи групі оповіщення та не перебував у розшуку. За його словами, представники ТЦК вже перевіряли його лише кілька тижнів тому.

Григорій розповів, що має низку захворювань, зокрема вроджену ваду серця і хворобу нирок. Але довідок, які б це підтвердили, він надати не зміг.

За словами чоловіка, під час інциденту представники ТЦК побили його, поки поліція поруч не реагувала.

«Мене зупинили для перевірки документів, я надав документи. Кажу: “Перевіряйте по базі“. Викликав адвоката, чекаю. Приїхав бус, відчинили двері, одразу я отримав в обличчя. Мене забризкали балончиком. Наступне, що я пам’ятаю, — мене три-чотири працівники у формі б’ють. Поліція нічого не робить. Наступне, що пам’ятаю, — як відчиняю двері додому й намагаюся змити сльозогінний газ з обличчя», — сказав він.

Водночас чоловік підтвердив, що мав при собі ніж, який носив на поясі. На запитання, чи він завдав ножового поранення військовому ТЦК, той відповів: «Судячи з усього, так».

Львів’янину оголосили підозри за двома статтями Кримінального кодексу України:

  • ч. 2 ст. 121 — умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, а також з метою залякування потерпілого чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, що спричинило смерть потерпілого;
  • ч. 3 ст. 350 — умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у зв’язку з виконанням службових обов’язків, що спричинило смерть потерпілого.

Що відомо про вбивство?

За даними слідства, 30-річний львів’янин під час перевірки документів ударив військового ножем, застосував газовий балончик та утік.

Потерпілий військовий ТЦК — ветеран АТО — був шпиталізований із критичним ушкодженням стегнової артерії. Попри зусилля лікарів, його життя врятувати не вдалося.

Згодом правоохоронці розшукали та затримали нападника. На місці події вилучили ніж.

У ТЦК зазначають, що дії групи оповіщення були зафіксовані на відеореєстратори, здійснювалися в межах службових повноважень і в супроводі правоохоронців.

Окрім нападу з ножем на військового ТЦК Юрія Бондаренка, чоловік також ударив у голову старшого солдата Василя Малюка, кажуть у ТЦК.

Що відомо про військового?

Юрій Бондаренко родом із Харкова. Він — ветеран, що після фронту продовжував службу в ТЦК та СП.

У Львівській міській раді зазначили, що він був учасником Антитерористичної операції у складі 16 окремої механізованої бригади Збройних сил України.

Нагороджений відзнакою начальника Генерального штабу Збройних сил України «Учасник АТО», медалями «Захисникам Вітчизни» та «Ветеран війни».

Що відомо про вбивцю?

30-річний Григорій Кедрук нині живе у Львові, але народився в Сарненському районі Рівненської області.

З 2011 року по 2015-й Григорій вчився на денній формі в Харківському авіаційному інституті.

Як дізналося hromadske з реєстрів, у 2013 році він подав до суду на свого батька Ярослава. Пояснював, що через навчання потребував фінансової підтримки, а батько, мовляв, добровільно грошей не давав. Ярослав розлучився з дружиною в жовтні 2003 року, однак до 2011-го продовжував жити з родиною.

Син попросив суд зобов’язати батька сплачувати йому аліменти — по 500 гривень щомісяця — до завершення навчання (червень 2015 року), але не пізніше ніж до 23 років, як це передбачено Сімейним кодексом. Суд цей позов задовольнив.

У 2025 році на імʼя Кедрука Григорія Ярославовича в Харкові був зареєстрований ФОП за основним видом діяльності «Компʼютерне програмування». Однак 4 грудня він був припинений.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Альона Шевцова

Обвинувачена у справі про відмивання 5 млрд грн для нелегальних казино, підсанкційна Альона Шевцова побудувала свій кримінальний бізнес завдяки олігарху Ігорю Коломойському. Крім нього до нелегальних схем Шевцової причетні Павло Коцюбинський, радник і фактичний керівник «Банку Січ» Андрій Лехіцький, чоловік банкірки Євген Шевцов, а також судді Шепутько, Яковлева, Жук, Дрига, які допомагали Шевцовій вивести активи з під арешту та уникнути відповідальності. Про це йдеться у розслідуванні Софії Ярової опублікованому на YouTube каналі “Вони крадуть”.

Блогерка зазначає, що Альона Шевцова починала свою діяльність зі створення власної юридичної фірми LeoPartners у 2009 році, яка брала на себе юридичний супровід різних українських фінансових структур. Та з часом її інтерес до онлайн-платежів переріс у створення LeoGaming – компанії, що проводила платежі для онлайн-ігор.

У 2013 році бізнес трансформувався у ТОВ «Фінансова компанія Леогеймінг Пей», а в 2017 році Шевцова зареєструвала в НБУ внутрішньодержавну платіжну систему «Лео», яка згодом отримала статус міжнародної.

Ключовими активами Альони Дегрік-Шевцової в Україні були iBox Bank і ТОВ «Фінансова компанія Леогеймінг Пей». Саме через ці структури, за версією слідства, пролягала частина схем із тіньовими платежами, «міскодингом» та відмиванням грошей з грального бізнесу.

У 2020 році Шевцова, за підтримки Ігоря Коломойського, стала акціонеркою та головою наглядової ради Айбокс банку.

“Схеми олігарха потребували надійного «банківського партнера». І ось як це працювало: Коломойський нібито вніс у касу Приватбанку 950 млн грн, але замість реальних грошей просто зарахував їх на власний рахунок. Далі уклав договори поруки з тим же банком і, начебто «з власної кишені», погасив кредит, який мала сплатити його ж компанія — «Нафтохімік Прикарпаття». Згодом кошти з “Нафтохіміка” були переказані на рахунок Коломойського в «Айбокс банку». Слідство вважає, що на цьому етапі оборудки олігарх присвоїв собі аж 572 млн грн. Зі свого боку Коломойський підтримував Шевцову – і політично, і фінансово. ”, - йдеться у розслідуванні.

Згодом Шевцова запропонувала Коломойському схему, так званого “міскодингу”. З її допомогою прибутки від нелегальних казино, разом із грошима Коломойського, виводили за кордон через Айбокс банк, іноземні й українські компанії. Наприклад, Smartflow Payments Ltd, грузинська Max Express LLC та ТОВ «Фінансова компанія Лео». Усі ці структури нині перебувають під санкціями.

Серед інших партнерів та помічників Шевцової у нелегальних схемах блогер відзначає Павла Коцюбинського.

“Коли Шевцовій потрібно було крутити гроші, працювати «в тіні» та мочити тих, хто їй заважав — на сцену виходив її особливий помічник. Саме він щодня ганяв мільйони, був «правою рукою» пані Альони та займався брудною роботою: від замовних публікацій до атак на суддів і правоохоронців”, - зазначає Ярова.

Своєю чергою знімати гроші з арештованих рахунків, виводити їх через «ЄвропромБанк» та зберігати бізнес у Білорусі та у росії банкірші допомагав радник і фактичний керівник «Банку Січ» Андрій Лехіцький.

Вирішувати всі питання з правоохоронцями Шевцовій допомогав її чоловік Євген Шевцов, який тривалий час обіймав керівні посади у поліції та намагався очолити Державне бюро розслідувань.

Однак навесні 2023 року імперія Шевцових почала руйнуватись. 7 березня Нацбанк забрав ліцензію в Айбокс Банку за систематичні порушення у сфері фінансового моніторингу. За два роки банк отримав 28 штрафів від VISA, два рази йому зупиняли операції, а НБУ оштрафував його на 10 млн грн.

А вже 8 березня, БЕБ та СБУ провели в Айбокс банк обшуки.

“Але чи можуть якісь там СБУшники налякати людину з мільярдними оборотами? Виявляється – ще й як можуть. За кілька годин до обшуків Альона Шевцова вже була на борту літака до Об’єднаних Арабських Еміратів, де проживає і досі. Схоже, інтуїція в неї працює добре. Чи може хто підказав зпакувати валізи? Її партнерки: Зоя Нестеровська та Ірина Циганок – теж не стали чекати новин від слідчих. Втекли за кордон. Але план втечі спрацював не в усіх: Ірину таки впіймали, щоправда не в Україні, а в Польщі. Видно, не всім пощастило з авіаквитками”, - розповідає Ярова.

Згодом, через втечу топ керівництва Айбокс банку, суд дозволив провести спеціальне досудове розслідування, яке зазвичай застосовують до держзрадників або корупціонерів найвищого ґатунку.

У липні 2023 року Шевцовій та її “бізнес-партнерам” Зої Нестеровській та Ірині Циганок було оголошено підозри за статтями 203-2 та 209 Кримінального кодексу України (незаконна організація азартних ігор, відмивання грошей.

“Та виїхавши за кордон, наша «українська Бонні» не лише не збанкрутіла, а, схоже, відчула себе цілком комфортно у нових фінансових реаліях. Поки в Україні тривають розслідування, а РНБО накладає на Альону санкції на 10 років – за кордоном вона спокійнісінько оформлює бізнес”, зазначає блогерка.

Йдеться про компанію Smartflow Payments Limited, що у Великій Британії. Вже у квітні цього року вона була зазначена як директорка фірми у реєстрі головного британського регулятора FCA (Financial Conduct Authority), володіючи понад 75% акцій.

В Британії її компанія офіційно отримала дозвіл працювати як повноцінний платіжний сервіс. На думку Ярової, британський регулятор не помітив кримінального минулого та санкцій банкірши через зміну прізвища з Дегрік-Шевцова на Шевцова.

Водночас після накладення санкцій назви змінила і компанія Шевцової ELECTRONIC PAYMENT SOLUTIONS LTD, ставши Smartflow Payments Limited.

Окрема частина розслідування Ярової присвячена судам, що дозволили Шевцовій не лише врятувати активи, а й фактично уникнути відповідальності.

“Наприклад, суддя Печерського суду Світлана Шепутько за «валізку податків, які мали піти в бюджет» скасувала підозру Шевцовій. Але не надовго — Апеляційний суд цю постанову згодом скасував і визнав незаконною. Щоправда, Шевцова встигла скористатися паузою: зняла арешти з майна та перекинула мільйони гривень на рахунки різних «благодійних фондів» для “допомоги країні”. Насправді ж це була просто ще одна дорога для крадених грошей. Під виглядом «благодійності». Серед цих фондів: «Сталеві серця», «Міць народу», «ЛЕО ФАУНДЕЙШН», «Незламна Батьківщина», «Незламні котики», «Нестримний дух», «Квітка серця», «Глоріоза», «Паросток надії» та інші”, - пояснює Ярова.

Вирішувати решту питань з судами Шевцовій допомагали адвокати саме з оточення судді Шепутько.

“У Львові особливо відзначився суддя Білоус. За версією слідства, він просто закрив очі на матеріали справи і скасував важливі постанови, подарувавши Шевцовій можливість уникнути відповідальності й спокійно підкупити наступного суддю. Іронія долі: тепер сам Білоус сидить під вартою. Далі на сцену виходить суддя Вдовиченко з Голосіївського суду. Її чоловік — колишній працівник військової прокуратури, знайомий із захисниками та помічниками Шевцової. І, як стверджують слідчі матеріали, саме через чоловіка суддя могла отримати аж пів мільйона доларів за те, щоб закрити кримінальне провадження проти Шевцової”, - йдеться у розслідуванні.

Журналісти вважають, що, коли справу передали до Київського апеляційного суду, Шевцова нібито запропонувала вже 1,2 мільйона доларів трійці суддів у складі Яковлевої, Жук та Дриги. Згодом суд ухвалив рішення на користь Шевцової. (ред.)

“Але навіть найдовша кримінальна казка рано чи пізно стикається з реальністю. Санкції, суди, втеча, зірвані маски — усе це вже не трейлер, а фінальна частина фільму. І дуже ймовірно, що останні титри вони побачать не з еміратської вілли, а з лави підсудних”, - резюмує Ярова.

Наразі Офіс Генпрокурора оскаржує рішення про закриття справи БЕБ про міскодинг на 5 млрд грн. Касаційний кримінальний суд вже прийняв скаргу до розгляду. Справу передали на доповідь судді Наталії Білик.

Убивцю затримала поліція.

У Львові чоловік під час перевірки документів вдарив ножем військовослужбовця ТЦК. Військовий помер у лікарні, передає Кореспондент з посиланням пресслужбу Оперативного командування Захід.

Зазначається, що 3 грудня у Львові під час виконання службових обов'язків група мобільного оповіщення Галицько-Франківського РТЦК та СП зіштовхнулася з агресією громадянина, який відмовився представитися, не пред'явив документів, поводився зухвало та провокативно, а також не реагував на законні вимоги правоохоронців.

"Під час проведення заходів, щодо уточнення його військово-облікових документів, встановлення особи та проведення необхідних процедур, цей чоловік завдав ножового удару в пахову ділянку військовослужбовця Юрія Бондаренка, пошкодивши аорту, що спричинило масивну внутрішню кровотечу", - йдеться в повідомленні.

Нападник також наніс удар в голову старшому солдату Василю Малюку, після чого втік з місця скоєння злочину.

Зазначається, що дії групи ТЦК були зафіксовані на відеореєстратори, здійснювалися у межах службових повноважень і в супроводі правоохоронців.

Військового Бондаренка доставили до лікарні, попри зусилля медиків внаслідок критичної крововтрати він помер. Командування повідомляє, що чоловік був учасником бойових дій і продовжував служити Україні в підрозділах ТЦК.

Поліція Львівської області повідомила, що правоохоронці встановили місце перебування зловмисника та затримали його. Проводяться слідчі дії, вирішується питання правової кваліфікації події.

В поліції також розповіли, що подія трапилася близько 20:00 3 грудня на перехресті вулиць Єфремова та Японської у Львові.

"Під час проведення заходів оповіщення населення щодо мобілізації між 30-річним львів'янином та військовослужбовцями територіального центру комплектування і соціальної підтримки виник конфлікт, під час якого зловмисник завдав ножового поранення в ногу працівнику ТЦК та СП, 37-річному львів'янину, та розпилив сльозогінний газ з балончика в обличчя ще двом військовослужбовцям, після чого втік з місця події. Пораненого ножем військовослужбовця госпіталізували, однак від отриманих травм він помер у лікарні", - йдеться в повідомленні.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Військові вляпалися в гучний скандал.

Між представниками ГУР та військовослужбовцями в/ч А4005 сталося заворушення на території санаторію "Жовтень" у Конча-Заспі із використанням зброї. В ГУР переконують, що військові облаштувалися там незаконно і хочуть повернути об'єкт, повідомляє Українська правда з посиланням на джерела в Генштабі та в ГУР.

За словами співрозмовника видання серед правоохоронців, ввечері 3 грудня представники ГУР МОУ зайшли на територію санаторію "Жовтень" та зайняли її, "вибивши ворота та поламавши паркан, здійснюючи стрільбу із вогнепальної зброї у повітря та землю, взяли в полон 10 військовослужбовців в/ч А4005, нанісши суттєві травми".

За словами джерела, бійці ГУР полонених відпустили та забарикадувались на території.

Також співрозмовник розповів, що поруч із територією знаходяться співробітники НПУ, ГУ ВСП, військовий комендант Київської області за місцем розташування в/ч А4005 та представники (керівної ланки) КОВА.

Бійці ГУР відмовилися впускати на територію представників правоохоронних та військових державних органів.

До процесу доєднався підрозділ ДБР, який накладав арешт на санкційне майно.

За словами іншого джерела видання, на місце викликали ВСП та ДБР, але із бюро не приїхали: "ВСП повідомило, що права на оренду даної території мають обидві сторони конфлікту, із заявами ніхто не звертається. Вирішенням конфліктної ситуації займається ЦУ ВСП".

Крім того, за словами співрозмовника видання, на місце події прибув заступник головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Джерело в ГУР повідомило, що люди, які знаходилися на території санаторію, були там незаконно: "Власник земельної ділянки уклав з однією з наших військових частин прямі договори на час дії воєнного стану. Згідно чинного законодавства, дані договори не потребують додаткових погоджень. У представників інших формувань документи анульовані військовою адміністрацією. Всі наявні документи нашого підрозділу надані представникам поліції, ВСП м.Києва та військовій адміністрації з відповідними поясненнями. Наші військовослужбовці тут перебувають на законних підставах. Будь-яке розголошення інформації про місця дислокації сил безпеки та оборони, становить пряму загрозу для життя особового складу підрозділів".

Пізніше в ГУР додали, що власник цієї земельної ділянки, з яким вони уклали угоду, компанія з орбіти бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського, які хочуть забудувати територію санаторію.

Військова частина після повномасштабного вторгнення уклала угоду із представниками санаторію та орендувала приміщення.

Зокрема, територія використовується згідно з бойовим розпорядженням командувача Сухопутних військ, має погодження військової адміністрації міста Києва та директора санаторію "Жовтень". Будівлі опечатані, доступ у них не здійснюється.

За словами обізнаного із ситуацією джерела, представники ГУР за останній місяць не вперше приїжджали на його територію з вимогою покинути санаторій.

Довідка: У 2020 році суд арештував санаторій, а в 2022 році ДБР повідомило про повернення обʼєкта в держвласність. Санаторій передали в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів.

В АРМА оцінили актив в Конча-Заспі в 60,7 млн грн, але конкурс щодо нового управителя так і не відбувся.

У 2022 році "ДТЕК Київські електромережі" та "Київгазтрейд" ініціювали процедуру банкрутства ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень" через борг 5 млн грн. Відповідно, рухоме майно на його балансі можуть віддати кредиторам на погашення боргу.

Водночас, частина земельної ділянки та нерухомості "Жовтня" перейшли у власність компанії, сліди якої ведуть до бізнесмена Бориса Кауфмана.

Кауфман може отримати решту землі в користування і готується отримати дозвіл у Київській міській раді на забудову території санаторію.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Мотивом злочину правоохоронці вважають бажання злочинців отримати пароль до криптогаманця вбитого.

В Україні затримали двох українців, яких підозрюють у вбивстві громадянина України, тіло якого знайшли в згорілій автівці у Відні наприкінці листопада. Про це пишуть суспільний мовник ORF та t-online, передає hromadske.

Підозрюваними виявилися 19-річний та 45-річний українці, які після скоєння злочину виїхали на батьківщину. Там їх і затримали після того, як обох подали в міжнародний розшук.

За даними поліції, спочатку вони напали на українця в гаражі готелю в центрі міста, де виявили велику калюжу крові. Потім вони відвезли його в інший район Відня, де підпалили разом з автівкою.

Розтин виявив у жертви велику травму голови, яку завдали тупим предметом. Зловмисники вибили йому зуби, облили бензином і підпалили — його тіло було обгорілим на 80 відсотків.

Мотивом злочину правоохоронці вважають бажання злочинців отримати пароль до криптогаманця вбитого. За даними поліції, з нього було знято кошти, а в самих підозрюваних вилучили велику суму готівки.

Екстрадувати підозрюваних не будуть, а кримінальне провадження передадуть Україні.

Як раніше повідомляв CRiME, увечері 26 листопада в одному з районів Відня на задньому сидінні повністю згорілого Mercedes виявили тіло. Померлим виявився 21-річний українець.

Пізніше «Суспільне Харків» з посиланням на поінформоване джерело стверджувало, що той є сином Сергія Кузьміна, заступника харківського міського голови Ігоря Терехова.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Олег Артем’єв фотографував двигуни SpaceX та інші внутрішні матеріали, які не підлягають розголошенню та експорту зі США.

Російського космонавта Олега Артем’єва зняли з екіпажу місії Crew-12, яку SpaceX готує до запуску на МКС у першій половині 2026 року. У «Роскосмосі» пояснили це переходом Артем’єва «на іншу роботу», однак без уточнення деталей, що одразу викликало підозри, передає Мілітарний з посиланням на видання Meduza.

Перші повідомлення про його усунення з’явилися у профільних джерелах, які заявили про порушення космонавтом американських експортних правил ITAR.

За даними цих джерел, Артем’єв фотографував двигуни SpaceX та інші внутрішні матеріали, які не підлягають розголошенню та експорту зі США.

Стверджується також, що космонавт виніс ці дані за межі об’єкта та був фактично «висланий зі США» після інциденту.

Аналітик ракетних пусків Георгій Тришкін підтвердив, що розпочато міжвідомче розслідування, а зняття з польоту за два місяці до старту — «показовий сигнал».

Тришкін наголосив, що досвідчений космонавт навряд чи міг ненавмисно порушити ITAR, а NASA, ймовірно, намагається уникнути публічного скандалу.

Місце Артем’єва займе Андрій Федяєв. Він також зазначений у основному складі місії Crew-12 на сайті Центру підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна.

Офіційно американська сторона не повідомляла про порушення, що лише підсилює версію про шпигунський характер інциденту.

54-річний Артем’єв має звання «Героя РФ», тричі літав у космос і провів там сумарно 560 діб, а з 2019 року є депутатом «Єдиної Росії».

Місія Crew-12 є черговим етапом програми NASA зі спільними польотами з «Роскосмосом».

Утім відсторонення Артем’єва може поставити під питання подальший формат співпраці, припускають експерти.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Росс Девід Катмор приїхав в Україну під виглядом військового інструктора.

Контррозвідка СБУ спільно зі спецслужбами Великої Британії викрила британця Росса Девіда Катмора, який за завданням спецслужб РФ протягом 2024-2025 років здійснював розвідувальну та диверсійну діяльність на території України, наразі чоловік перебуває під вартою. Спецоперацію з викриття провели на початку жовтня, її координував заступник глави СБУ генерал-майор Олександр Поклад, передає Українська правда з посиланням на власні джерела в СБУ.

За словами співрозмовника видання, Росс Девід Катмор у 2024 році прибув в Україну як військовий інструктор для допомоги у навчанні та підготовці особового складу ЗСУ.

Він додав, що Катмор мав військовий досвід, отриманий під час проходження військової служби в армії Великої Британії та перебування на Близькому Сході.

Також джерело повідомило, що Катмору "для виконання цільових вбивств на території України" спецслужби РФ передали вогнепальну зброю та боєприпаси до неї.

Зокрема, слідство має підстави вважати, що інструктор завозив та розподіляв в Україні зброю, з якою були вбиті Дем'ян Ганул, Ірина Фаріон та Андрій Парубій.

"На даний час Катмор затриманий, перебуває під вартою, слідчі дії тривають", – підсумував співрозмовник видання.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Під удар потрапило розташування 78-й моторизованого полку спеціального призначення «Север-Ахмат».

Ударні безпілотники у ніч на 2 грудня атакували військову частину кадирівців у місті Гудермес, Чечня. Відео атаки опублікував Telegram-канал Supernova+, передає Мілітарний.

Стверджується, що на відео, зняте очевидцем, зафіксовано влучання дрона в будівлю на території частина з подальшим вибухом.

Опубліковане фото свідчить, що було пошкоджено щонайменше одну триповерхову будівлю, вірогідно, в якій проживали російські військові.

На території міста розташований 78-й моторизований полк спеціального призначення «Север-Ахмат», сформований на початку вересня 2022 року за наказом Рамзана Кадирова.

Це формування включене до складу 42-ї гвардійської мотострілецької дивізії російських сухопутних військ та бере участь у повномасштабній війні проти України.

Раніше, 27 листопада, безпілотники здійснили наліт на територію 141-го окремого спеціального мотострілецького полку «Север» в Грозному, який також приймає участь у російському вторгненні.

Також ще один приліт було зафіксовано по 291-му гвардійському мотострілецькому полку в селищі Борзой.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Федеріку Могеріні підозрюють у фаворитизмі та недобросовісній конкуренції.

2 грудня затримали колишню очільницю європейської дипломатії Федеріку Могеріні після обшуків у Брюсселі та Брюгге в межах розслідування можливого шахрайства з коштами Євросоюзу, передає "Європейська правда" з посиланням на бельгійське видання Le Soir.

У рамках слідства всього було затримано трьох осіб. Однією з них є колишня очільниця дипломатії Євросоюзу Федеріка Могеріні, нині ректорка престижного Коледжу Європи.

Колишня віцепрезидентка Європейської комісії наразі перебуває під вартою, як стало відомо Le Soir з надійного джерела. Цю інформацію також підтверджує L'Echo.

За інформацією видання, іншими особами, затриманими для допиту, є менеджер Коледжу Європи, імені якого не називають, а також колишній генеральний секретар Європейської служби зовнішніх справ, італійський дипломат Стефано Санніно.

Розслідування стосується підозр у фаворитизмі та можливій недобросовісній конкуренції стосовно дев'ятимісячної програми підготовки для майбутніх європейських дипломатів у Коледжі Європи.

Інкриміновані дії датуються 2021–2022 роками, а можливі правопорушення, згідно з даними Європейської прокуратури, включають: шахрайство під час укладання контрактів, корупцію, конфлікт інтересів і розголошення службової таємниці.

Коледж Європи – це заклад вищої освіти, який готує значну кількість європейських посадовців. Слідчі намагаються з'ясувати, "чи був Коледж Європи або його представники завчасно поінформовані про критерії відбору" в межах процедури тендеру, оголошеної дипломатичною службою ЄС для програми підготовки.

Перед цією поліцейською операцією Європейська прокуратура вимагала зняття імунітету з кількох підозрюваних, і такий дозвіл було надано, зазначили в прокуратурі, не називаючи ані імен, ані посад.

Як повідомлялося, бельгійська поліція провела у вівторок обшуки в дипломатичній службі Євросоюзу у Брюсселі, а також у Коледжі Європи в Брюгге та приватних будинках у рамках розслідування щодо ймовірного нецільового використання коштів ЄС.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Загиблі були сестрами.

Увечері 30 листопада в м. Карлівка на Полтавщині працівник поліції за кермом власного автомобіля «Hyundai Tucson» скоїв наїзд на двох 17-річних сестер, які йшли узбіччям дороги. Від отриманих травм обидві дитини померли на місці події, повідомляє прокуратура Полтавської області.

Правоохоронець із місця ДТП зник, але невдовзі повернувся. За попередніми даними, чоловік мав ознаки алкогольного сп’яніння. Наразі він затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

За вказаним фактом розпочато досудове розслідування за ч. 4 ст. 286-1 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані сп’яніння, що спричинило загибель кількох осіб).

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюють прокурори Полтавської обласної прокуратури. Очолює групу керівник Полтавської обласної прокуратури Євген Гладій. Слідчі дії - ТУ ДБР у місті Полтаві. Також керівництво поліції Полтавщини ініціювало службове розслідування.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Позбавлений водійських прав молодик сів за кермо під якимись речовинами.

У столиці 23-річний водій Tesla насмерть збив 13-річну дівчинку. Підозрюваним виявився громадянин Росії, повідомляє Київська міська прокуратура.

Інцидент трапився у пʼятницю, 28 листопада. Молодик перебував за кермом автівки у нетверезому стані та рухався зі сторони вулиці Богатирської в напрямку Оболонського проспекту. Під час проїзду нерегульованого переходу він не пропустив пішоходів.

Дівчина-підліток переходила дорогу разом з 15-річним хлопцем. Внаслідок ДТП вона загинула на місці, хлопець не постраждав.

Попри наявність ознак спʼяніння, водій відмовився проходити тест на драгері. Наступного дня він пройшов медогляд, експертиза має встановити, які саме заборонені речовини вживав чоловік.

"Зазначимо, що цього водія тричі за останні кілька років притягали до відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння та рішенням судів позбавляли права керування транспортними засобами. Зокрема, в лютому 2025 року йому заборонили керувати автомобілем на 5 років", — повідомили правоохоронці.

Росіянину повідомили про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху в стані сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого. Суд обрав чоловіку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави. Йому загрожує від пʼяти до 10 років позбавлення волі.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

В Запоріжжі інженер з охорони праці працював на окупантів.

Контррозвідка Служби безпеки запобігла замовному вбивству воїна-розвідника Сил оборони у Запоріжжі. За результатами дій на випередження у місті затримано агента ФСБ, який готував ліквідацію бійця елітного розвідпідрозділу Десантно-штурмових військ ЗСУ, повідомляє пресцентр СБУ.

Зловмисник намагався закласти саморобний вибуховий пристрій (СВП) у помешканні військового, щоб потім віддалено підірвати його.

Як встановило розслідування, підготовкою теракту займався завербований ФСБ 44-річний інженер з охорони праці місцевого медзакладу.

За матеріалами справи, він здавав в оренду кімнату, в якій воїн проживав під час ротації після виконання бойових завдань на південному фронті.

«Доповівши» про це ФСБ, агент отримав завдання забрати зі схрону вибухівку та приховано встановити її біля вхідних дверей в оселі військового.

Співробітники СБУ завчасно викрили ворожий задум і затримали фігуранта на етапі підготовки теракту.

Під час обшуку за місцем його проживання вилучено електродетонатор і додаткові комплектуючі до СВП, а також інші докази контактів з ФСБ.

За даними слідства, фігурант був завербований рашистами через його знайомого, який проживає у тимчасово окупованому Мелітополі та працює на російську спецслужбу.

Одночасно з виконанням основного завдання агент «зливав» ворогу геолокації діючих енергооб’єктів на території міста, які окупанти планували атакувати керованими авіабомбами.

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили затриманому про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).

Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Після звільнення його знову потягнуло на війну.

У Росії оголосили в розшук повернутого з українського полону військовослужбовця, який розстріляв семеро своїх співслужбовців. Про це повідомляє ресурс NEXTA з посиланням на російські ЗМІ, передає Мілітарний.

Розшукуваним є Сергій Якушев із селища Кам’янка Ленінградської області, який після розстрілу своїх співслужбовців утік та наразі переховується від російських правоохоронних органів у Бєлгородській області.

За інформацією російських пропагандистів та російських ЗМІ, військовий після повернення з полону, де він перебував із 16 грудня 2023 року, підписав контракт і був відправлений у розташування 83-го мотострілецького полку 69-ї дивізії російської армії, де й здійснив убивство своїх співслужбовців.

Водночас деякі російські видання, що повідомляють про пошуки Якушева, не уточнюють причин розшуку та того, що йому інкримінують. Наголошується, що він може бути озброєний, і у разі виявлення слід негайно повідомляти екстрені служби.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Слідство веде італійська прокуратура.

Прокуратура Мілана під керівництвом прокурора з питань боротьби з тероризмом Алессандро Гоббіса відкрила кримінальне провадження, яке може стати одним із найгучніших процесів, пов'язаних із війнами на території колишньої Югославії. І до якого, можливо, причетний чинний лідер країни, що є кандидатом у члени ЄС – президент Сербії Александар Вучич, пише Європейська правда.

Лише через три десятиліття після завершення облоги Сараєва, що тривала 1425 днів – з 1992 по 1996 рік і забрала життя 11 541 людини, європейське правосуддя розпочало офіційне розслідування жахливого дійства, відомого як "Сараєвське сафарі".

Йдеться про цілу індустрію організованих "турів" для "вбивств задля розваги", коли (як підозрює слідство) заможні іноземці платили величезні кошти за можливість приїхати на вихідні в зону бойових дій і вести вогонь по цивільних.

Фільм, що змусив діяти

Довгий час інформація про "мисливців на людей" циркулювала на рівні чуток, доки у 2022 році словенський режисер Міран Жупанич не випустив документальний фільм "Сараєвське сафарі".

Ця стрічка стала першим візуальним документом, що системно виклав механіку цього злочину і перевів обговорення проблеми з площини "міських легенд" у площину фактологічного аналізу.

Жупанич працював над фільмом кілька років, збираючи по крихтах інформацію, яку учасники подій намагалися приховати. Центральною фігурою фільму є захищений свідок – колишній офіцер боснійської розвідки, який погодився говорити лише на умовах анонімності.

У кадрі свідок детально описує зовнішній вигляд та поведінку іноземців, яких він спостерігав на сербських позиціях. Він зазначає, що ці люди носили дорогий спеціалізований мисливський одяг, який разюче контрастував із часто зношеною уніформою регулярних сербських солдатів.

Їхня зброя також була специфічною. Це були гвинтівки з потужною професійною оптикою, призначені для полювання на великого звіра, а не стандартні армійські снайперські гвинтівки.

Режисер через свідчення показує психологічний портрет цих людей: вони сприймали війну як екстремальний спорт, де мішенню є беззбройна людина.

Дані, представлені у фільмі, узгоджуються зі свідченнями, які ще 2007 року пролунали в залі Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії (МТКЮ) в Гаазі. Колишній морський піхотинець США Джон Джордан під присягою заявив, що бачив на сербських позиціях озброєних людей з інших країн.

Джордан підкреслював їхню непрофесійність у військовій тактиці та водночас виняткову жорстокість. За його словами, ці люди використовували зброю, призначену для полювання на кабанів, для стрільби по дітях.

Він пояснював логіку цього терору так: якщо дорослий йшов з дитиною, куля влучала в дитину, аби завдати максимальної психологічної травми родині та спільноті.

Після виходу фільму Жупанича ключову роль у переведенні справи в юридичну площину відіграла тодішня міська голова Сараєва Беньяміна Карич. Одразу після прем'єри стрічки вона особисто подала кримінальну скаргу до прокуратури Боснії і Герцеговини, вимагаючи негайного розслідування викладених фактів.

Карич неодноразово заявляла, що інформація про "полювання на людей" шокує будь-яку нормальну людину, але для мешканців Сараєва, які пережили облогу, це є ще одним підтвердженням того рівня дегуманізації, з яким вони стикалися щодня.

Вона наголошувала, що місто має моральний обов'язок перед 1601 вбитою дитиною встановити імена тих, хто платив за їхні смерті. Карич також відкрито критикувала повільність та неефективність внутрішньої боснійської судової системи, яка часто буксує через складний політичний баланс в країні.

Саме тому вона публічно привітала початок розслідування в Італії у 2025 році, вбачаючи у залученні іноземної юрисдикції єдиний реальний шанс на справедливість. Її дії забезпечили те, що тема не зникла з інформаційного простору після першого розголосу.

"Пакетні тури" для вбивств

Підставою для початку слідчих дій італійської прокуратури тепер, у листопаді 2025-го, стала скарга та детальне 17-сторінкове досьє, зібране італійським журналістом і письменником Еціо Гаваццені.

Спираючись на документи та свідчення, він реконструював маршрут, яким "туристи" потрапляли на вогневі позиції боснійських сербів на схилах біля Сараєва.

За даними журналіста, ключовим логістичним хабом цієї схеми слугувало місто Трієст на півночі Італії – саме звідти групи, до складу яких входили громадяни Італії, США, Канади, Росії та інших держав, нібито вирушали на Балкани.

Схема пересування була ретельно спланована. Для безперешкодного проходження численних блокпостів організатори забезпечували клієнтів документами прикриття – найчастіше акредитаціями журналістів або посвідченнями співробітників міжнародних гуманітарних місій.

Журналіст характеризує цих "туристів" як заможних, соціально поважних підприємців. Людей, які після вікенду зі зброєю в руках поверталися до свого респектабельного життя, демонструючи феноменальну "байдужість зла".

Стверджується, що вартість одного такого "туру" становила від 70 тисяч до 100 тисяч грошових одиниць – німецьких марок, фунтів стерлінгів або євро в еквіваленті того часу. Проте найбільш моторошною деталлю цієї комерції була диференціація цін залежно від обраної жертви.

Генерал у відставці Едін Субашич, який під час війни служив у військовій розвідці Боснії, надав свідчення про існування прейскуранта, від якого холоне кров.

За його словами, найнижча ставка встановлювалася за вбивство дорослого чоловіка. Вищу суму клієнт мусив сплатити, якщо мішенню ставала жінка. Найдорожчим же "лотом" у цьому жахливому прайс-листі було життя дитини.

Субашич зазначає, що оплата здійснювалася готівкою безпосередньо організаторам та командирам підрозділів Армії Республіки Сербської на місцях, що перетворило снайперський терор на прибуткову бізнес-модель.

Втім, окрім комерційного "сафарі", існував і феномен "ідеологічного туризму для вбивств". Доказом цього є задокументований у фільмі Павла Павліковського Serbian Epics (1992) епізод за участю російського письменника Едуарда Лімонова.

На кадрах видно, як він веде вогонь із великокаліберного кулемета по житлових кварталах Сараєва у присутності лідера боснійських сербів Радована Караджича.

Вироки за терор

Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії, хоча і не розглядав окремо випадок "сафарі на людей", засудив лідерів боснійських сербів за терор проти мешканців Сараєва.

Одним із найважливіших став вирок генералу Станіславу Галичу, командувачу Сараєвсько-Романійського корпусу Армії Республіки Сербської у період з вересня 1992 по серпень 1994 року. Галич був визнаний винним у злочинах проти людяності та порушеннях законів і звичаїв війни, включаючи вбивства, неправомірні напади на цивільних осіб, а головне – у вчиненні "злочину терору". За вироком 2003 року, остаточно підтвердженим апеляційною палатою МТКЮ у 2006 році, він отримав довічне ув'язнення.

Це був перший випадок в історії Трибуналу, коли обвинувальний вирок базувався саме на кваліфікації "злочин терору". Тобто – було доведено цілеспрямований характер кампанії снайперських та артилерійських обстрілів.

Наступник Галича на посаді командувача Сараєвсько-Романійського корпусу, генерал Драгомир Мілошевич, також був притягнутий до відповідальності за продовження цієї стратегії терору. У 2007 році його визнали винним у злочинах проти людяності та воєнних злочинах, скоєних протягом його командування (1994–1995 роки).

Суд встановив, що Мілошевич відповідав за постійне застосування артилерії та снайперського вогню, а також за використання модифікованих авіаційних бомб. Ці неточні, але вкрай руйнівні боєприпаси скидали на житлові райони Сараєва, що трибунал кваліфікував як неправомірні напади на цивільних осіб. Його остаточний вирок склав 29 років позбавлення волі.

Вище політичне та військове керівництво боснійських сербів також було засуджено за терор проти мешканців Сараєва.

Радован Караджич, президент Республіки Сербської, і Ратко Младич, командувач армії боснійських сербів, отримали довічні терміни. У частині, що стосувалася Сараєва, їх було визнано винними у злочинах проти людяності (вбивства, негуманні дії) та порушеннях законів і звичаїв війни (кампанія терору та неправомірні напади на цивільних).

Ці вердикти довели, що терор проти мешканців Сараєва був злочином, санкціонованим і спланованим на найвищому рівні військово-політичної ієрархії.

Натомість всім було вигідно думати, що західні туристи, що брали участь у полюванні на мешканців Сараєва – це лише "міський міф".

Звинувачення проти президента

Розпочате в Італії розслідування сьогодні набуло ще більшого політичного резонансу після того, як контроверсійний хорватський журналіст-розслідувач Домагой Маргетич надав міланській прокуратурі матеріали, що стосуються чинного президента Сербії Александара Вучича.

Маргетич стверджує, що у 1992–1993 роках Вучич перебував на сербських позиціях на єврейському кладовищі в Сараєві – стратегічній висоті, яка активно використовувалася снайперами. Доказом є архівні відеозаписи, де Вучич зафіксований з предметом, схожим на зброю в чохлі. А також інтерв'ю Вучича 1994 року, де той згадує про своє перебування на цій локації.

Президент Сербії відреагував на ці звинувачення різкою заявою. Вучич категорично заперечив, що тримав у руках гвинтівку, наполягаючи на тому, що на відео зафіксовано штатив від камери – в той час нинішній сербський лідер працював як журналіст і перекладач у сусідньому із Сараєвом місті Пале, що перебувало під контролем сербів.

Вучич пообіцяв залучити найкращих юристів світу та подати судові позови проти цих видань. При цьому він зробив пафосний жест, заявивши, що планує відсудити мільйонні компенсації, але ці гроші не залишить собі, а передасть на лікування хворих дітей.

1
Кадри з відео, що нібито доводить провину Вучича

Публікації у західних медіа Вучич назвав частиною спланованої стратегії повалення сербської держави та атакою на його політичний авторитет.

І, зважаючи на всі обставини, насамперед гостру політичну боротьбу всередині Сербії і геополітичний "вир", в якому опинився нинішній сербський лідер, версія Вучича має право на існування.

* * * * *

Історія "Сараєвського сафарі" для українців звучить як тривожне попередження: навіть найжахливіші злочини можуть залишатися безкарними десятиліттями.

Те, що розслідування почалося лише через тридцять років після облоги Сараєва, показує слабкість міжнародного правосуддя.

Для мешканців Києва і Тернополя, Харкова і Херсона, Запоріжжя і Дніпра, інших міст і сіл України це означає, що навіть якщо сьогоднішні російські злочини документуються, немає гарантії, що винні будуть покарані ще за нашого життя.

Але одночасно – дає шанс на те, що навіть за десятиліття воєнні злочини не забуваються. Особливо якщо самим не давати світу забути про них.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.

слідкуй за нами соціально

facebook twitter Google Plus ЖЖ Telegram rss