зазирнути на темний бік
rss
Молодику загрожує до восьми років позбавлення волі.
Водієві автомобіля BMW, який 30 червня влаштував масштабну аварію із загиблою у Подільському районі столиці, повідомлено про підозру. Як з'ясувалося, 21-річний молодик узагалі не мав водійського посвідчення, повідомляє «Главком» із посиланням на Київську міську прокуратуру.
Трагедія сталася напередодні близько 9:00 ранку на вулиці Івана Виговського.
За даними слідства, водій автомобіля BMW рухався в межах першої смуги по вулиці Івана Виговського. Перелаштовуючись в сусідню смугу, він здійснив дотичне зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz, та із задньою частиною автомобіля Daewoo Lanos. Надалі автомобіль підозрюваного вилетів на смугу зустрічного руху і вже там сталося зіткнення із Hyundai Sonata та КІА Magentis.
Внаслідок зіткнення 51-річна водійка автомобіля Hyundai Sonata загинула на місці.
Прилад «Драгер» показав, що на момент ДТП підозрюваний був тверезий.
«Внаслідок аварії він отримав закриту черепно-мозкову травму та забій грудної клітини. Травми отримала і пасажирка BMW. Надавати свідчення водій відмовився», – повідомили у прокуратурі.
У прокуратурі наголосили, що у 21-річного хлопця взагалі немає правових підстав сідати за кермо. Раніше поліцейські вже двічі притягували його до адміністративної відповідальності за їзду без водійського посвідчення, проте це його не зупинило.
Наразі правоохоронці оголосили водієві підозру за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення ПДР, що спричинило смерть людини). До суду вже скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою без права внесення застави. Затриманому загрожує до восьми років позбавлення волі.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Цінові обмеження на російську нафту легко обійти, якщо не закрити лазівки. Бізнесмен Сєяр Куршутов, що спеціалізується на міжнародній торгівлі та митному регулюванні, пояснює, чому боротьба з обходом не менш важлива за самі санкції.
Про це пише focus.ua.
Чим більше з'являється санкцій проти Росії, тим гострішим стає питання їх обходу. Бізнесмен та інвестор Сєяр Куршутов, який у 2014–2016 роках був радником Митної служби України, наголошує, що саме від боротьби з обходом залежить реальний ефект обмежень.
«Обмеження працюють настільки, наскільки перекрито шляхи їх обходу», зазначає Сєяр Куршутов. За його словами, Росія возить нафту так званим тіньовим флотом, тобто танкерами, що приховують власників і маршрути, переоформлює товари через треті країни та шукає лазівки в документах. Тому, на думку бізнесмена, самих лише цінових обмежень недостатньо.
Сєяр Куршутов пояснює, що без жорсткого контролю за обходом частина тиску просто витікає, а оголошені обмеження залишаються на папері. Саме тому він звертає увагу, що нові санкційні пакети дедалі більше уваги приділяють тіньовому флоту та посередникам. На його переконання, це означає, що відповідний урок уже засвоєно.
Бізнесмен розглядає санкції комплексно: цінова стеля, контроль за перевезеннями та обмеження для посередників мають працювати разом. За його словами, Україна додає до цього й власний тиск, б'ючи далекобійними засобами по російських нафтопереробних заводах, що зменшує обсяги, які Росія здатна переробити й продати. «Це два удари по одному й тому ж гаманцю», зазначає Сєяр Куршутов.
Микола Тищенко отримав підозру одразу за трьома статтями Кримінального кодексу.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро повідомили про підозру чинному народному депутату Миколі Тищенку. Йому інкримінують прохання надати неправомірну вигоду, легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом, а також внесення завідомо недостовірних відомостей до щорічної декларації, передає «Слово і діло».
За версією правоохоронців, у серпні 2023 року парламентар звернувся до особи, яка вважається одним з організаторів мережі кол-центрів, з вимогою передати 1 млн доларів США.
За ці гроші Тищенко обіцяв не втручатися в діяльність кол-центрів і сприяти витісненню їхніх конкурентів. Водночас отримати обумовлені кошти депутат не встиг.
Крім того, слідство встановило, що депутат легалізував 12,6 млн грн, оформивши фіктивний договір дарування зі своєю колишньою дружиною. У САП зазначають, що жінка не мала законних доходів для здійснення такого подарунка, а фактичної передачі коштів не було. Попри це, інформацію про отримання цих грошей народний депутат вніс до щорічної декларації.
«Дії особи кваліфіковано за ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 КК України. Слідство триває», – вказали в САП.
Варто зазначити, що Тищенка також підозрюють у незаконному позбавленні волі Дмитра Мазохи – ветерана війни та колишнього бійця спецпідрозділу Kraken.
20 червня 2024 року в соцмережах з'явилося відео з Дніпра, на якому група невідомих людей у формі напала на чоловіка в цивільному одязі, коли він гуляв разом із дитиною. З'ясувалося, що постраждалий – колишній боєць спеціального підрозділу Kraken ГУР Дмитро Мазоха, а нападники – охорона Миколи Тищенка. При цьому разом з охороною Тищенка участь у нападі брав співробітник столичної поліції Богдан Писаренко. Пізніше його звільнили з поліції Києва.
Сам Тищенко стверджував, що колишній військовий є «начальником безпеки ботоферми» і нібито провокував поліцейського на місці проведення слідчих дій. Нещодавно нардепу продовжили запобіжний захід у цій справі у вигляді нічного домашнього арешту.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
На терористок вивів GPS-трекер, який вчасно знайшли на машині військового.
Служба безпеки зірвала ще одну спробу рашистів здійснити терористичний акт у столиці. За результатами дій на випередження затримано двох агенток РФ, які готували замах на військового Збройних Сил України, повідомляє СБУ.
За даними слідства, вони планували підірвати українського військовослужбовця у його автомобілі, який знаходився біля пішохідної зони Майдану Незалежності.
Для цього одна з фігуранток мала закласти під авто саморобний вибуховий пристрій для подальшого дистанційного підриву.
У такий спосіб ворог сподівався не тільки ліквідувати військовослужбовця, але й спричинити максимальну кількість жертв серед цивільних.
Ще до спроби закласти вибухівку співробітники СБУ виявили встановлений на автомобілі військового GPS-трекер. Це дозволило завчасно викрити задум рашистів та затримати обох агенток.
Одну – «на гарячому», коли вона прийшла забирати зі схрону саморобну бомбу, другу – за місцем проживання, де виявили майже 6 кг вибухових речовин.
Як з’ясувало розслідування, обидві затримані діяли порізно. Ворог завербував їх через їхніх знайомих з РФ, що співпрацюють з російськими спецслужбістами.
Одна з агенток – безробітна мешканка Сумщини, яка за обіцянку «легких заробітків» прибула до Києва, поселилася у готелі та виготовила саморобний вибуховий пристрій (СВП) за відеоінструкцією від куратора з РФ.
Готову бомбу жінка заклала у схрон на одному із столичних кладовищ. Для конспірації по дорозі на цвинтар вона «замаскувалась» під літню жінку в хустці з квітами.
Забрати СВП зі схрону і закріпити його з GPS-трекером під авто військового доручили іншій агентці. Нею виявилась завербована ворогом колишня власниця кондитерського магазину у Севастополі. Коли її бізнес не вдався, російські спецслужбісти запропонували витягнути її з боргів в обмін на співпрацю.
За вказівками рашистів жінка прибула до Києва, де спочатку шпигувала за українським захисником, щоб встановити його місця перебування та маршрути руху для вчинення теракту.
Під час обшуків у неї вилучено перуку, яку вона планувала натягнути під час мінування автівки військового.
Слідчі Служби безпеки повідомили обом затриманим про підозру відповідно до вчинених злочинів за декількома статтями Кримінального кодексу України:
ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 258 (пособництво у вчиненні терористичного акту);
ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 258 (готування до вчинення терористичного акту за попередньою змовою групою осіб);
ч. 1 ст. 263 (незаконне придбання вибухового пристрою);
ч. 1 ст. 263-1 (незаконне виготовлення вибухового пристрою).
Зловмисниці перебувають під вартою без права внесення застави. Їм загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Колишній власник маєтку пов’язаний з Татнефтью, діяльність якої розслідує спецслужба.
Бабуся слідчого головного слідчого управління Служби безпеки України Дмитра Войтенка придбала у компанії, яка раніше була пов’язана з російською «Татнефтью», великий будинок у передмісті Києва. При чому угоду на нерухомість вона уклала за кілька місяців після того, як її онук влаштувався на роботу в СБУ, йдеться в розслідуванні hromadske.
Журналісти зазначають, що діяльність українських структур «Татнефті» розслідує саме Головне слідче управління СБУ, де працює Войтенко. Більше того, компанія, яка продала нерухомість, і досі зберігає опосередковані зв’язки з РФ.
Маєток у Катеринівці під Києвом налічує щонайменше чотири будівлі, загальною площею понад 1700 квадратних метрів. Половиною цієї нерухомості володіє 79-річна Марія Єрмоленко з Кременчука, бабуся слідчого СБУ. Інша половина належить 50-річному Олегові Даценку.
Місцеві жителі говорять, що комплекс був резиденцією посла Росії в Україні у 2001-2009 Віктора Черномирдіна, хоча офіційно він належав росіянину Ростиславу Вахітову, який свого часу був торговим представником Республіки Татарстан в Україні. За словами лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, Вахітов також був представником російської компанії «Татнефть» у Криму і співробітником російської розвідки.
Після 2014 року цю нерухомість переоформили на українську компанію ТОВ «Торговий дім «Полтаванафтопродукт». До 2004 року ця компанія була «представником» російської «Татнефти» в Україні і до 2015 року знаходилась в одній будівлі із ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» і ТОВ «Полтава-капітал» у Полтаві. Останні до 2025 року належали російській «Татнефть» имени В.Д. Шашина». Саме діяльність цих компаній та їх причетність до фінансування війни РФ в Україні розслідує СБУ.
Нерухомість під Києвом належала «Торговий дім «Полтаванафтопродукт» до 2023 року. Бенефіціаром компанії є кіпрський офшор Dolkono Holdings Limited, який через низку прокладок належить ТОВ, яке входить до групи компаній «Татнефть».
Дмитро Войтенко, який з 2023 року працює слідчим головного слідчого управління СБУ, до роботи в спецслужбі мав ФОП із діяльністю у сфері права, а з осені 2021-го працював у департаменті держзакупівель Міноборони.
Згідно з декларацією, у 2017 році у нього була квартира в Кременчуці на 92 м², у 2014-му була в Києві квартира на 37 м² та офіс, а ще мотоцикл Harley-Davidson і 510 тисяч гривень заощаджень.
У травні 2017 року Дмитро закрив свій ФОП, але ФОП із «надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна» відкрила його бабуся. Номер телефону, зазначений у реєстрації цього ФОПа, належить Дмитру Войтенку, як і вказана електронна пошта.
У вересні 2021 року Марія Григорівна купила в Олега Даценка будинок площею 255 метрів квадратних і ділянку на Печерську в Києві за 5,2 мільйона гривень. А вже у січні 2023 року продала половину цього будинку згаданому вище Даценку за 740 тисяч гривень. При цьому ще у 2021 році цей будинок із ділянкою продавали за 18 мільйонів гривень.
Того ж року Марія Єрмоленко купила квартиру у Києві, ринкова вартість якої складала понад 3,5 мільйона гривень, хоча офіційно жінка заплатила втричі менше. У 2024 році подарувала нерухомість своїй доньці Ользі, матері Дмитра Войтенка. Сам посадовець у коментарі журналістам сказав, що не знає, за які гроші його бабуся скуповувала нерухомість.
Безпосередньо у Дмитра Войтенка власної нерухомості немає, хоча є автомобіль Volkswagen Tiguan 2024 року випуску. Сам він стверджує, що проживає у службовому житлі – гуртожитку.
Олег Даценко, який є співвласником нерухомості, яка належить пані Єрмоленко, нині є директором і власником юридичної компанії «Веда», яка ніякої фінансової діяльності не веде. До 2011 року він був директором компанії «Татнафта-центр». Також до 2016-го був засновником і директором ТОВ «ТД Дон інвест», яке після нього очолив нині директор ТОВ «Торговий дім «Полтаванафтопродукт» Володимир Шенгоф.
Згідно з офіційними документами Олег Даценко й Марія Єрмоленко придбали маєток у Катеринівці за 23,5 мільйона гривень, або приблизно 640 тисяч доларів на той момент. Цю суму вони мають виплатити до вересня 2028-го. Водночас за оцінками експертів ця нерухомість лише через місце розташування коштує від 2 мільйонів доларів.
Олег Даценко у коментарі hromadske сказав, що спочатку планував інвестувати у цю нерухомість, але тепер планує її продати. Також запевнив, що перед покупкою все перевіряв і не побачив жодних звʼязків із РФ.
Водночас Дмитра Войтенка й Олега Даценка пов’язує давнє знайомство — вони перепродували один одному авто, а у 2010 році Войтенко був зареєстрований у нерухомості, якою володів Даценко.
«Питання не лише в тому, хто і за які гроші купив резиденцію в Катеринівці. Питання в тому, чи не відбулося відчуження активу саме в той момент, коли його власники могли відчувати ризики майбутніх санкцій або конфіскації. … І чи випадково, Дмитро Войтенко опинився у Службі безпеки того самого року, коли його бабуся стала співвласницею цього активу?», - резюмували у виданні.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Олексій Тахтай звинувачувався в розкраданні, хабарництві й відмиванні грошей.
Вищий антикорупційний суд 22 червня у підготовчому засіданні затвердив угоду про визнання винуватості стосовно колишнього держсекретаря Міністерства внутрішніх справ Олексія Тахтая, повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на інформацію в реєстрі судових рішень і портал «Судова влада».
Текст вироку засекретили від громадськості. Із ухвали про призначення підготовчого засідання відомо, що Тахтаю інкримінували ч.5 ст.191 (розкрадання майна), ч.4 ст.368 (хабарництво), ч.1 ст.209 (відмивання грошей) Кримінального кодексу України.
Держустанова «Центр обслуговування підрозділів МВС України» як потерпілий дала згоду на укладення угоди.
Яке покарання отримав Тахтай офіційно не повідомляється.
Раніше НАБУ інформувало, що ексчиновника МВС підозрюють у махінаціях із закупівлею обладнання та отриманні преміум-автомобілів загальною вартістю понад 6 мільйонів гривень.
Підприємець, який постачав обладнання для відеоспостереження та контролю доступу до будівель МВС, начебто завищив його вартість. У 2018-2019 роках бізнесмен через свою громадську організацію нібито передав держсекретарю МВС Тахтаю чотири розкішні авто. Після цього МВС придбало в нього обладнання за завищеною вартістю, що спричинило збитки державного бюджету на 16 млн грн.
Після звільнення Тахтая із посади передані авто залишилися в його користуванні — їх просто подарували через формальний договір.
Раніше Тахтай був заступником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. У 2014 році він фігурував на оприлюднених у мережі відеозаписах із кабінету заступника міністра МВС Авакова — Сергія Чеботаря.
Серед іншого на плівках начебто обговорювалась закупівля рюкзаків із сином міністра Олександром. У свою чергу, Тахтай і Чеботар нібито домовлялися, що конфіскований пісок ДП «Спецсервіс» МВС продадуть через фірму-«прокладку», яка далі реалізовуватиме його за ринковими цінами.
Чеботарю і сину міністра Авакова НАБУ повідомило підозри, а Тахтаю — ні. Але згодом, у липні 2018-го, прокурор САП «справу рюкзаків» закрив із посиланням на експертний висновок, що відеозапис на Youtube має ознаки монтажу. Походження відео офіційно не називалося. Хоча про аналогічні записи з піском у матеріалах справи зазначалося, що їх у листопаді-грудні 2014 року відзняла Служба безпеки України.
Керівник ДП «Спецсервіс» МВС Василь Петрівський, який начебто звітував Чеботарю про продаж піску через фірму-«прокладку», у 2017-му уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. Суд дав йому 4 роки позбавлення волі умовно і оштрафував на 17 тис грн. Після вироку він ще залишався на посаді керівника ДП «Спецсервіс» МВС.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Колишній адвокат президента-втікача Віктора Януковича Віталій Сердюк залишається впливовою фігурою на українському юридичному ринку. Саме він роками представляв інтереси експрезидента у справах про державну зраду та інших кримінальних провадженнях після його втечі до росії.
Про це пише From-ua.
Нова хвиля уваги до постаті Сердюка виникає на тлі чергового етапу розслідування злочинів режиму Януковича. Днями Державне бюро розслідувань повідомило про завершення досудового розслідування щодо злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював колишній президент. За даними ДБР, до неї входили представники найвищого політичного та силового керівництва держави, а сама структура забезпечувала узурпацію влади та силове придушення протестів під час Революції Гідності. Саме Сердюк упродовж багатьох років був одним із найбільш публічних адвокатів Януковича та представляв його інтереси у низці резонансних кримінальних проваджень.
Попри зміну політичних епох, пов’язана із Сердюком юридична структура АО «Авер Лекс» і далі фігурує у резонансних судових процесах. Відкриті судові реєстри, рішення антикорупційних органів та інші публічні джерела свідчать, що серед клієнтів юристів об’єднання — особи, чиї імена неодноразово згадувалися у корупційних, кримінальних та санкційних справах.
Так, керуюча партнерка АО «Авер Лекс» Ольга Просянюк представляла інтереси прокурора Максима Максимюка у справі №727/1864/23. Як випливає з матеріалів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Максимюк фігурував у провадженні щодо одержання неправомірної вигоди.
Серед клієнтів Просянюк також була колишня суддя Шевченківського районного суду Києва Олена Радчікова. Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 30 березня 2018 року у справі №9901/541/18, її було визнано такою, що не відповідає займаній посаді. У публічному просторі ім’я Радчікової також пов’язували з рішеннями щодо учасників Революції Гідності.
У справі №991/7940/21 Ольга Просянюк виступала захисницею одеського бізнесмена Володимира Галантерника. НАБУ повідомляло, що він є одним із фігурантів справи про можливе заволодіння майном територіальної громади Одеси. За даними слідства, йдеться про збитки на суму близько 689 млн грн.
Серед резонансних клієнтів адвокатки також згадується колишній голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк. У 2020 році Просянюк представляла його інтереси під час розгляду у Вищій раді правосуддя питання про відсторонення від здійснення правосуддя. Того ж року НАБУ повідомило Вовку про підозру у справі, відомій як «плівки ОАСК». Крім того, журналісти «Слідства.Інфо» оприлюднили фільм-розслідування «Нарадна кімната», присвячений зв’язкам Павла Вовка з високопосадовцями та впливу на судову систему.
Не менш показовим є перелік справ партнера АО «Авер Лекс» Володимира Єніча. Так, згідно з матеріалами справи №9901/243/21, він представляв інтереси Арташеса Саргсяна, відомого як «Арташ», під час оскарження санкцій РНБО. Санкції щодо нього були введені указом Президента України у 2021 році.
Крім того, у справі №990/355/24 Єніч представляв інтереси компанії QIWI PLC у спорі щодо санкційних обмежень. У відкритих джерелах компанія згадується як структура, пов’язана з російським платіжним бізнесом.
Також у справі №9901/497/21 Володимир Єніч представляв інтереси Рустама Хаджієва. За даними OpenSanctions, Хаджієв перебуває під санкціями РНБО. У відкритих джерелах його також пов’язували з колишнім представником глави Чечні Рамзана Кадирова в Україні.
Ще одна справа — №990/2/23. У ній адвокат представляв інтереси компанії Limpieza Limited у спорі щодо санкцій. Водночас дані OpenSanctions вказують на зв’язок компанії з російським бізнесменом Михайлом Шелковим, який потрапив під українські санкції.
У справі №320/44697/24 Єніч представляв інтереси колишнього першого заступника директора НАБУ Гізо Углави. У 2024 році Углава був звільнений з посади на тлі службового розслідування та повідомлень про ймовірний витік службової інформації.
Серед клієнтів Єніча також згадуються колишній голова ДСНС Сергій Бочковський та колишній голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко. Зокрема, Головка адвокат представляв щонайменше у справах №640/21633/20 та №640/8355/20. У 2023 році НАБУ та САП затримали посадовця за підозрою в одержанні неправомірної вигоди, а у 2025 році Вищий антикорупційний суд визнав його винним у цій справі.
Безумовно, адвокат має право представляти інтереси будь-якого клієнта незалежно від суспільного резонансу його справи. Однак концентрація навколо однієї юридичної структури фігурантів корупційних проваджень, санкційних спорів, гучних кримінальних розслідувань та справ щодо впливу на судову систему викликає закономірний суспільний інтерес.
Нагадаємо, імʼя Сердюка неодноразово фігурувало й в інших резонансних історіях. Раніше журналісти звертали увагу на його професійні зв’язки з адвокатом Валентином Рибіним, який представляв інтереси низки проросійських політиків та фігурантів гучних кримінальних проваджень. Також у публічному просторі згадувалися контакти Сердюка з особами, пов’язаними зі справою Фудзіями, бразильського бізнесмена Карлоса Фудзіями – засновника Mining Express, якого міжнародні розслідувачі пов’язують із криптовалютними схемами та можливим відмиванням коштів.
За даними бразильських правоохоронців, у межах операції Fortuito 2 було заблоковано активи, пов’язані зі структурами Фудзіями, на суму близько 300 мільйонів реалів. Україна, як писали журналісти раніше, фігурувала як один із ключових майданчиків діяльності Mining Express.
Окремі публікації стосувалися й осіб з орбіти Сердюка, які фігурували в історіях навколо оборонної сфери та закупівель військової техніки. Хоча самому адвокату підозр у цих епізодах не висували, такі зв’язки неодноразово ставали предметом журналістських розслідувань та суспільної уваги.
На цьому тлі діяльність АО «Авер Лекс» та коло його клієнтів викликають додатковий інтерес, особливо з огляду на те, що засновник і публічне обличчя юридичної структури тривалий час залишався одним із ключових адвокатів Віктора Януковича — політика, якого слідство вважає організатором системи, що завершилася силовим придушенням Революції Гідності.
Фабрика Владислава Гельзіна інсценувала зникнення понад 1,1 тис. тонн тютюну й продавала цигарки без акцизу.
Правоохоронці повідомили про підозру колишньому директору великої тютюнової фабрики на Рівненщині. Його звинувачують у фінансових махінаціях та несплаті податків на суму понад 2,3 млрд грн. Про це зазначено в повідомленнях БЕБ та генерального прокурора Руслана Кравченка. За даними медійника Євгена Плінського, йдеться про тютюнову фабрику у місті Гоща на Рівненщині, яку контролює український мільйонер та колишній член Партії регіонів, фігурант журналістського розслідування «Батальйон «Монако» Владислав Гельзін, передає Zaxid.net.
У 2023-2024 рр. фабрика інсценувала зникнення понад 1,1 тис. тонн тютюнової сировини. Проте насправді її використали для виготовлення необлікованих сигарет, які продали без сплати податків.
«Використаної сировини вистачило б для виготовлення десятків мільйонів пачок сигарет, а прибутки від їх продажу могли становити мільярди гривень», – наголосили правоохоронці. БЕБ називало підприємство одним із ключових гравців нелегального ринку, через якого роками відбувся збут мільйонів пачок необлікованих сигарет та йшла контрабанда до ЄС.
Під час документальної перевірки податкова встановила несплату понад 2,3 млрд грн акцизного податку. Ці висновки було підтверджено судово-економічною експертизою. Опісля детективи БЕБ повідомили директору підприємства про підозру за ч. 3 ст. 212 КК України – ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
«Підприємство більше не здійснює господарської діяльності, а ліцензію на виробництво тютюнових виробів анульовано. Таким чином припинено діяльність одного з ключових гравців тіньового тютюнового ринку України», – повідомили в БЕБ.
Назву підприємства у повідомленнях правоохоронців не розкрито, проте за даними медійника Євгена Плінського, йдеться про ТзОВ «Українське тютюнове виробництво» – в народі Гощанська тютюнова фабрика.
Згідно з даними в ЄДСР, фахівці Державної податкової служби 2024 року виявили відсутність на фабриці понад 1,18 тис. тонн тютюнової сировини та понад 236 тис. штук цигаркових фільтрів, які за документами мали бути на виробництві. ТзОВ у листі до податкової стверджувало, що тютюн та фільтри вкрали невідомі, проте належних фактів крадіжки не надали.
У підсумку компанію оштрафували за кількома податковими повідомленнями-рішеннями, наразі сума боргу становить близько 3,2 млрд грн. «Українське тютюнове виробництво» позивається до податкової з метою скасувати ці штрафи, а також хоче відновити дію ліцензії на виробництво цигарок.
Власником фабрики в Гощі у медіа називають українського мільйонера родом з Донецька Владислава Гельзіна. Він – колишній депутат Донецької обласної ради та член «Партії регіонів». Також бізнесмен володів футбольним клубом «Олімпік». За даними YouControl, нині Гельзін контролює мережу магазинів «Пчілка» та City Market, які працюють у північному регіоні країни. Торік у медіа з’явилася інформація про ймовірний бізнес підприємця в окупованому Росією Криму, проте він назвав це наклепом.
Після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Владислав Гельзін виїхав з України. Згодом він став фігурантом журналістського розслідування УП про українських VIP-втікачів у Європі. Гельзіна, зокрема, помітили у Монако на авто Ferrari 458 Italia.
«Бізнесмен раніше в інтерв’ю розповідав, що заробляє на сільському господарстві. Проте за інформацією УП в бізнесових колах, Гельзін має фабрику по виготовленню цигарок», – йшлося в матеріалі «Батальйон «Монако».
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Офіційно нардеп В’ячеслав Медяник проживає в квартирі клубного будинку в тому ж котеджному містечку, де розташований маєток.
Журналісти зафіксували, як народний депутат від «Слуги народу» В’ячеслав Медяник зранку виїжджає з розкішного маєтку під Києвом, що може коштувати близько мільйона доларів. Нерухомість офіційно належить жінці, яку в GetContact підписують як няню та хатню робітницю, йдеться у розслідуванні Bihus.Info.
Елітний будинок розташований на території закритого котеджного містечка “Хутір Ясний”, що в Ходосівці під Києвом. Офіційно на території цього містечка родина Медяника володіє 100-метровою квартирою у клубному будинку. Цю квартиру в 2024 році оформили на малолітню доньку нардепа. І саме цю нерухомість депутат зазначає у своїх деклараціях.
Втім журналісти зафіксували, що Porsche Cayenne 2024-го року випуску, який належить дружині нардепа Інні Медяник, зранку виїжджає з окремого приватного маєтку. Йдеться про будинок площею близько 370 квадратних метрів. Нині ціна подібних маєтків на сайтах з продажу нерухомості близько 1 мільйона доларів.
За даними з реєстру нерухомості, у червні 2021 року власницею маєтку стала жителька Дніпра Неля Коваленко. До 2021-го вона не займалася підприємницькою діяльністю, а незадовго до купівлі нерухомості стала співзасновницею компанії «Антар Плюс». Одним із перших співзасновників цієї фірми був сам В’ячеслав Медяник. Окрім того, в телефонних книгах Нелю Коваленко інші абоненти підписували як «Нелла няня Інни» (Інною звуть дружину Медяника), «Медяник няня Нелла», «Домохазяйка Лісники» і т.д.
Сам В’ячеслав Медяник запевняє, що з сім’єю проживає в квартирі у клубному будинку на території котеджного містечка. Виїзди з приватного будинку пояснює тим, що власниця дозволяє їм лишати там автівку на випадок обстрілів та ракетних атак.
Нардеп зазначає, що з Нелею Коваленко перебуває в дружніх стосунках, а також запевняє, що це “доросла та самодостатня людина”.
“Питання отримання її доходів і всього іншого у мене… Мені питати це у неї буде некоректно. Ви якщо побачите її трудову діяльність, вона працювала у Дніпрі на великих підприємствах, на лакофарбових підприємствах, на заводі… Вона займалась там логістичними там питаннями”, - додав Медяник.
За даними журналістів, Неля Коваленко справді працювала на Дніпровському лакофарбовому заводі, однак заробляла там незначні суми. Також жінка отримувала зарплатню у відділі освіти райради у Дніпрі і в Департаменті гуманітарної політики міськради. Але й цим заробітком не можна пояснити купівлю нерухомості такого рівня. Сумарно за 10 років до придбання будинку Неля Коваленко, за даними журналістів, офіційно заробила трохи більше 260 тисяч гривень.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Валентин Василенко примудрився скоювати злочини навіть в СІЗО.
36-річний фотограф із Горішніх Плавнів Полтавської області Валентин Василенко, якого обвинувачують у розбещенні неповнолітніх, створенні дитячої порнографії та шахрайстві з виплатами ООН, із 12 червня переховується від слідства. Його профіль з'явився у базі розшуку МВС, повідомляє Полтавщина.
За три тижні до зникнення Василенко виграв суд на Закарпатті: прикордонники звинуватили його у спробі втекти до Угорщини через річку Тиса, проте не змогли цього довести. Виноградівський районний суд закрив справу, назвавши рапорт ДПСУ «шаблонним».
Суд відхилив версію прикордонників з чотирьох причин:
- У протоколі йшлося про спробу перепливти річку в рятувальному жилеті, але в офіційному описі вилучених речей жодних засобів для плавання не виявилося.
- Василенка зупинили не біля води, а в центрі селища Вилок — на відрізку між супермаркетом і житловими будинками. Суддя зауважив, що 330 метрів до лінії кордону — це природна географія цього населеного пункту, де люди пересуваються законно.
- Адвокатка Василенка довела суду, що він не приховував свого перебування в регіоні. Ще 30 січня його затримали на закарпатському блокпосту, після чого він через Полтавський окружний адмінсуд вимагав внести до реєстру «Оберіг» дані про свою відстрочку. 21 та 22 квітня в супроводі адвоката він двічі приходив до місцевого ТЦК подавати документи.
- У суді Василенко пояснив, що шукав житло в оренду, аби тимчасово переїхати з Горішніх Плавнів подалі від обстрілів. На підтвердження того, що він не збирався тікати з країни, адвокатка надала зворотний квиток на потяг додому із датою виїзду 28 травня.
Оскільки обвинувачення не надало ані свідків, ані фото чи відео того, що Василенко рухався безпосередньо до інженерних загороджень Тиси, суд закрив справу за відсутністю складу правопорушення.
Чотири роки — з серпня 2020-го до осені 2024-го — колишній фотограф телеканалу «1+1» Валентин Василенко провів у Сумському СІЗО. Його заарештували за звинуваченням у зґвалтуванні 9-річної дівчинки. Згодом справа розрослася: станом на вересень 2022 року в провадженні фігурувало вже сім неповнолітніх потерпілих. Проте восени 2024-го Василенко вийшов на волю — за нього внесли 908 тис. грн застави.
За даними правоохоронців, перебування за ґратами не заважало йому вести злочинний бізнес. У лютому цього року чоловіку та його спільникам оголосили нову підозру — в організації масштабної шахрайської схеми, відмиванні грошей та доступі до дитячої порнографії.
За даними розслідування (яке слухає Печерський суд Києва), влітку 2023 року в Сумському ізоляторі Василенко зібрав злочинну групу з восьми осіб. Вони наживалися на людях, які шукали фінансової підтримки під час війни.
Схема працювала так:
- у Viber, Telegram та Facebook поширювали фішингові посилання під виглядом «оформлення грошової допомоги від ООН»;
- перейшовши за лінком, люди власноруч вводили дані банківських карток (номер, термін дії, CVV-код та пароль);
- за допомогою спеціального софту шахраї прив’язували цифрові копії цих карток до власних смартфонів;
- спільники знімали гроші через NFC-банкомати у Києві, Черкасах та Ніжині.
Слідство встановило 30 епізодів шахрайства зі збитками щонайменше на 1,12 млн грн. Вкрадене організатор одразу легалізовував: у грудні 2023 року, все ще сидячи в камері СІЗО, він дистанційно придбав квартиру та оформити її на свою матір.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Росіяни почали евакуацію з Кінбурнської коси, звідки обстрілювали південні регіони.
Ефективні дронові атаки по логістичній інфраструктурі ворога в районі Кінбурнської коси змусили росіян до «жесту доброї волі». Підрозділи РФ залишили західну частину півострова, повідомляє «Думська» з посиланням на джерела у Силах оборони України.
Можна сказати, що Миколаївська область повністю звільнена від окупантів, хоча, звісно, відхід противника не означає, що Кінбурнську косу зайняли українські захисники: зараз це суцільна сіра зона, яку не контролює жодна сторона.
Командувач ОТУ «Одеса» Денис Носиков учора ввечері підтвердив, що РФ почала евакуацію з Кінбурнської коси через проблеми з логістикою.
Операція з викурювання ворожих підрозділів проводилася з грудня 2025 року. Західна частина коси дуже близько підходить до Очакова, де розташована база Військово-морських сил України. Кінбурн використовувався росіянами для нанесення ударів по південних регіонах країни.
«Ми контролювали дії ворога в цьому районі, не даючи йому можливості атакувати Очаків та інші райони Миколаївської області. Якби ворог там закріпився, то Одеса теж була б у небезпеці — звідти по прямій до міста всього близько 60 кілометрів. Цього року ми збільшили кількість наших ударів по логістиці, вони могли переміщатися косою тільки пішки, доставка води і продуктів також ускладнилася, а про зброю і боєприпаси не могло бути й мови. РФ не в змозі обороняти цей район, тому вони ухвалили рішення виходити», — розповіло одне з джерел.
«Якщо інформація про відхід росіян правильна, то це означає, що вкотре, як це вже було під час звільнення Херсона, спрацювала концепція «ізоляції району бойових дій». Тобто замість того, щоб атакувати в лоб, українські сили ударами по ближніх і дальніх тилах створили умови, за яких ворог просто втратив можливість утримувати позиції та був змушений відійти», — коментує військовий оглядач «Думської» Віктор Босняк.
На інтерактивній онлайн-карті війни в Україні DeepStateMap.Live Кінбурнська коса поки що зафарбована червоним — як територія, що перебуває під контролем агресора.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Через них без реабілітаційного обладнання залишились ветерани та цивільні.
На Закарпатті викрили розкрадання бюджетних коштів призначених для людей з інвалідністю та військових, що втратили кінцівки на війні. Про підозру повідомлено виконувачу обов'язків керівника обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та його співучасниці, повідомляє Закарпатська обласна прокуратура.
За даними слідства, спільники налагодили механізм коли держава оплачувала протези та інші засоби реабілітації, яких люди фактично не отримували.
Серед щонайменше семи встановлених потерпілих як цивільні люди з інвалідністю, так і українські захисники, які втратили кінцівки через поранення на фронті.
За схемою, потерпілих переконували заздалегідь підписати акти приймання-передачі, про нібито отримання ними протезів чи ортопедичних виробів. Після цього під різними приводами передачу виробів відкладали. В окремих випадках протези взагалі не виготовлялися, однак у документах усе виглядало бездоганно: виріб нібито видано, людина нібито забезпечена необхідною допомогою.
Саме ці документи надалі ставали підставою для перерахування бюджетних коштів постачальнику. Таким чином держава оплачувала засоби реабілітації, яких окремі люди фактично так і не отримали. Окрім того, через "документальне" забезпечення необхідним, людей позбавляли можливості отримати їх у загальному порядку в інших відповідних установах.
Сума збитків за підтвердженими епізодами складає майже 600 тисяч гривень. Кошти спільники ділили 50 на 50 між собою.
Наразі триває досудове розслідування. Правоохоронці встановлюють усіх причетних до схеми та перевіряють інші випадки можливого привласнення коштів, виділених на реабілітацію людей з інвалідністю та військових.
Посадовцю Фонду інкриміновано розтрату бюджетних коштів в умовах воєнного стану та службове підроблення (ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України). Дії співучасниці кваліфіковані як сприяння розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 191 КК України).
Вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів та відсторонення директора Фонду від займаної посади. Окрім того, прокурор ініціював питання про арешт майна підозрюваних.
Максимальна санкція інкримінованих статей передбачає до 8 років позбавлення волі.
"Звертаємося до громадян, які могли постраждати від подібних дій. Якщо ви не отримали засоби реабілітації, за які були оформлені документи, або вам відомо про такі випадки, просимо повідомити про це правоохоронні органи", - закликає прокуратура.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Зрадники через Білорусь хотіли втекти до Росії й влаштуватись на роботу в ФСБ.
Служба безпеки та Національна поліція запобігли резонансному теракту в Києві. За результатами дій на випередження затримано двох агентів ФСБ, які готували підрив однієї з адміністративних будівель у центрі Києва, повідомляє СБУ.
Як з’ясувало розслідування, фігуранти заклали саморобний запальний пристрій, який мав спричинити загоряння та вибух генераторної установки біля адмінкорпусу.
Активувати механізм вони планували дистанційно, перебуваючи в дорозі у напрямку Білорусі, через яку хотіли втекти до РФ.
Встановлено, що після мінування будівлі агенти сіли на пасажирський потяг у напрямку Чернігівщини. Звідти вони планували нелегально перетнути кордон через річку за допомогою надувного човна.
Правоохоронці завчасно викрили зловмисників, задокументували їхні злочини і затримали у поїзді.
За матеріалами справи, підготовкою теракту займалися завербовані ФСБ мешканці Києва. Один з них мобілізований, який самовільно залишив військову частину, інший – столичний маркетолог.
Обидва фігуранти потрапили до уваги російських спецслужбістів через Телеграм-канали, де публікували коментарі на підтримку кремлівського режиму.
У разі виконання ворожого завдання рашисти обіцяли «евакуювати» агентів на територію РФ з подальшим працевлаштуванням до лав ФСБ.
Для здійснення теракту агенти отримали з РФ інструкцію на виготовлення саморобного запального пристрою, який заклали під генератор у Шевченківському районі столиці.
За задумом ворога, підрив технологічного обладнання мав спричинити значне вогневе ураження сусідньої адмінбудівлі.
Також навпроти місця запланованого теракту агенти встановили замасковану телефонну камеру з віддаленим доступом для ФСБ. Щоб позбутися речових доказів, фігуранти спорядили її другим СВП, який планували підірвати після вибуху генератора.
Під час обшуків у затриманих вилучено смартфони із доказами роботи на ворога та надувний човен для нелегального перетину держкордону.
Встановлено, що перед виконанням цього теракту вони виконали низку «тестових» завдань від ворога. Зокрема, зловмисники заклали схрон зі зброєю і боєприпасами у лісосмузі в передмісті Києва, а геолокацію з мітками схованки надіслали ФСБ для подальшого використання у підривній діяльності. Також агент-військовослужбовець «зливав» ворогу дані військових об’єктів, зокрема одного з полігонів, розташованого там озброєння, кількість військовослужбовців.
Служба безпеки вжила заходи для убезпечення локацій Сил оборони, що цікавили ворога та перебували в зоні активності агентів.
Слідчі СБУ повідомили їм про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України (закінчений замах на вчинення терористичного акту).
Вирішується питання щодо додаткової кваліфікації їхніх дій за фактом державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану.
Зловмисники перебувають під вартою. Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Парламентську комісію, що розслідувала корупцію в «Енергоатомі», очолював «корєш» Цукермана.
Попри публічне заперечення знайомства з ключовими дійовими особами справи «Мідас», перший заступник голови парламентського Комітету з енергетики та у 2024-2025 роках голова тимчасової слідчої комісії з цього ж питання, народний депутат від партії «Батьківщина» Олексій Кучеренко міг мати з ними контакти. Це встановили «Схеми» (Радіо Свобода), проаналізувавши отримані фрагменти так званих «плівок Міндіча», на яких підозрювані у розкраданні на енергетиці Ігор Миронюк та Дмитро Басов згадують Кучеренка як людину, через яку можна просувати власні інтереси. А також – угоду про продаж Кучеренком нерухомості в центрі Києва, з якої випливає, що голова енергетичної ТСК ще до президентства Володимира Зеленського мав справи із ще одним фігурантом розслідування НАБУ – Олександром Цукерманом. Його родині нардеп продав квартиру в будинку в центрі Києва, де, за даними правоохоронців, згодом був облаштований один із «бек-офісів», в якому збирали готівку для передачі високопосадовцям.
У розмові з журналістами Кучеренко заперечив вплив фігурантів справи на себе. Миронюк та Басов на час публікації на запитання, які журналісти передали їм у СІЗО через адвокатів, не відповіли. Як і Цукерман. Втім, усі троє раніше відкидали обвинувачення.
Олексій Кучеренко – перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, який, серед іншого, опікується розвитком ядерної генерації в Україні. До жовтня 2025-го він очолював у парламенті ще й тимчасову слідчу комісію (ТСК) – також з енергетики.
«Це дійсно була моя ініціатива… Я давно пропонував колегам її створення… Якщо ми побачимо ознаки зухвалого порушення законодавства – безумовно, ми будемо звертатися до правоохоронців», – коментував початок роботи цього органу восени 2024 року нардеп Кучеренко.
До завдань цієї ТСК, згідно з постановою про її утворення, входило розслідування порушень у системі управління стратегічними енергетичними підприємствами. Серед таких і державний «Енергоатом».
Детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) в межах справи «Мідас» повідомили про викриття там корупційної схеми – наразі триває суд. Публічно про аферу оголосили за місяць після завершення роботи парламентського слідчого органу на чолі з Кучеренком.
30 жовтня 2025 року слідча комісія на чолі з Олексієм Кучеренком представила фінальний звіт на 320 сторінок зі своїми висновками. Працюючи фактично паралельно зі слідством НАБУ, парламентська ТСК корупції в «Енергоатомі» не виявила.
У звіт не потрапило жодних даних про ті махінації на підприємстві, які згодом стали відомими на всю країну під назвою «справа Мідас». Лише те, що після підвищення цін на електроенергію для населення у 2023–2024 роках підприємство отримало «нерозподілений залишок чистого прибутку та амортизації» у десятки мільярдів гривень, при цьому не надавши плану щодо подальшого використання цих коштів.
Нардеп Олексій Кучеренко та очільник НАЕК «Енергоатомі» Петро Котін
Свою критику ТСК Кучеренка здебільшого зосередила на іншому державному підприємстві – «Укренерго». Його очільника Володимира Кудрицького раніше звільнили з посади, що супроводжувалося критикою західних партнерів. Деякі члени наглядової ради назвали це рішення політично вмотивованим, а журналісти повʼязали з бажанням влади мати доступ до грошей, які підприємство заробляє та отримує від донорів на відбудову. Зацікавленим у цьому, зокрема, називали Германа Галущенка, тодішнього міністра енергетики.
Колишній голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький
Невдовзі після публікації звіту ТСК Кудрицький на своїй сторінці у Facebook прокоментував його так: «Незрозуміло, нащо було марати більше 300 сторінок тексту, щоб записати те, що голові цієї «комісії» надиктував в якості висновків той же Галущенко або якийсь представник ОП… До Міністерства енергетики, Енергоатому, Центренерго, обленерго, інших ТЕЦ (окрім київських) та інших компаній у ТСК жодних претензій нема. Зловживань та державної зради теж не виявлено».
Ексміністр енергетики Герман Галущенко
Підтримка Галущенка простежувалася і у заявах Кучеренка, який критикував розслідування детективами НАБУ справи «Мідас». І, за даними видання «Наші Гроші», була взаємною – журналісти викрили, як своїм міністерським рішенням Галущенко сприяв компанії бізнесмена Миколи Зіска, пов’язаній із родиною Кучеренка, у займанні монопольних позицій на ринку послуг із перевірки димових і вентиляційних каналів.
Сам Кучеренко у відповідь на запит «Схем» повідомив, що цей матеріал, на його думку, «містить низку припущень та не підтверджується фактами». Однак своє особисте знайомство з Зіско він визнав, назвавши його «товаришем брата».
Кучеренко також зазначив, що з Галущенком мав «виключно робочі відносини».
«Шлагбаум»
За даними НАБУ, схема з розкрадання на енергетиці називалася «Шлагбаум» і полягала у вимаганні «відкату» від компаній-підрядників «Енергоатому», або, іншими словами, відсотка від суми контракту в обмін на саму оплату за ним.
Слідство встановило, що тодішній міністр енергетики Герман Галущенко особисто лобіював мораторій на виплати заборгованостей підрядникам підприємства, а його адвокат і, на переконання слідства, «радник» Ігор Миронюк забирав отриманий «відкат». Ці гроші, згідно з матеріалами справи, також подекуди завозили готівкою безпосередньо до одного зі столичних «бек-офісів» угруповання на Софіївській площі.
Ігор Миронюк на судовому засіданні, 12 листопада 2025 року
За підрахунками правоохоронців, протягом 2021–2025 років через «Шлагбаум» пройшло понад 112 мільйонів доларів.
Нові «плівки Міндича»
«Схеми» отримали та верифікували за допомогою двох незалежних джерел неопубліковані раніше фрагменти записів, які називають «плівками Міндіча (Тимура, підсанкційного бізнесмена та фігуранта справи «Мідас» – ред.)», які є частиною матеріалів кримінального провадження та наразі розглядаються в суді.
Згідно з ними, Олексій Кучеренко був народним депутатом, через якого фігуранти розслідування НАБУ Ігор Миронюк, якого в НАБУ називають «смотрящим за Енергоатомом», та Дмитро Басов, на той час виконавчий директор підприємства з фізичного захисту та безпеки, могли впливати на законодавчі ініціативи, а також, ймовірно, тиснули на контролюючі органи.
Дмитро Басов на лаві підсудних, 12 листопада 2025 року
Сам Кучеренко ці звинувачення відкидає, а знайомство з фігурантами справи та їхні звернення до нього – заперечує. Віталій Наум, адвокат Дмитра Басова, на суді заперечив отримання хабаря. Олександр Готін, адвокат Миронюка, називав справу НАБУ «вигаданою» та зазначав, що у ній «немає складу злочину». Ексміністр енергетики Герман Галущенко в суді заявив, що провину не визнає.
Одна з перехоплених правоохоронцями розмов відбулася 9 липня 2025 року між Миронюком та Басовим. Місцем зустрічі був один із так званих «бек-офісів», розташований на вулиці Саперне Поле в елітному ЖК «Бульвар фонтанів» – про це «Схеми» дізналися від джерел із доступом до матеріалів кримінального провадження.
На цьому фрагменті «плівок Міндіча» співрозмовники обговорюють, як через народного депутата Кучеренка вирішити свою проблему з тим, що нове рішення уряду поставило під загрозу подальше існування їхньої схеми з розкрадання у «Енергоатомі». Підприємство мало право не платити підрядникам залишки за контрактами під час великої війни. Саме це, за даними слідства, дозволяло нині вже підозрюваним у розкраданні у енергетиці Басову та Миронюку реалізовувати схему «Шлагбаум», вимагаючи від підрядників «Енергоатому» відкату за отримання оплат від підприємства. Але в червні 2025 року цей мораторій для «Енергоатому» рішенням уряду скасували. Це, на переконання правоохоронців, і змусило фігурантів справи «Мідас» шукати вирішення своєї проблеми в парламенті.
«Схеми» наводять діалог співрозмовників у перекладі з мови оригіналу на українську.
Ігор Миронюк: Я зараз, бл***, поговорю з Кучеренком (Олексієм, на час розмови головою ТСК з енергетики та першим заступником голови профільного комітету – ред.), нехай виносять цю ситуацію на засідання комісії, на комітет, викликають туди бл*** цього дол***ба – виконавця.
Дмитро Басов: Може ми через ТСК і поговорити про питання законодавчої ініціативи, щоб вони винесли всю цю історію стосовно мораторію.
Ігор Миронюк: Я ж до цього і веду, щоби вони далі винесли мораторій.
За два дні після цієї розмови між Миронюком та Басовим «Енергоатом» вийшов із заявою про те, що Державна виконавча служба зняла з його рахунків 126 мільйонів гривень. Того ж дня видання «Главком» повідомило, що борги підприємства перед підрядниками сягнули приблизно 1,5-2 мільярди гривень.
Відповідаючи на запитання «Схем» Кучеренко зазначив, що Миронюк і Басов до нього не зверталися: «Точно не зверталися… Я не розумів хто це до останнього моменту. Жодних прохань від них я не отримував. Відповідно, нічого на їхнє прохання не робив, не міг і не став би робити».
Народний депутат також додав: «Питання мораторію жодного разу не перебувало в полі зору ТСК, яку я очолював».
Не лише Кучеренко
Крім Кучеренка, на плівках лунали прізвища ще двох членів ТСК з енергетики. Про це стало відомо під час обрання запобіжного заходу Дмитру Басову 12 листопада 2025 року.
У ще одній перехопленій правоохоронцями розмові між Басовим і Миронюком йшлося про народних депутатів Анну Скороход (група «За майбутнє») та Сергія Нагорняка (фракція «Слуга народу»).
Народні депутати Анна Скороход та Сергій Нагорняк
«Я хочу, чтоб Скороход или Нагорняк написали депутатские (запити – ред.). Запрос просто надо написать», – зацитував слова Басова прокурор САП під час судового засідання.
Анна Скороход у коментарі BBC News Україна повідомила, що ні Миронюк, ані Басов не зверталися до неї із пропозицією написати запит, тому вона «не розуміє, про що йдеться» у діалозі, процитованому прокурором САП у суді. Сергій Нагорняк також заявив BBC, що не знав про наміри Миронюка та Басова звернутися до нього і жодних запитів в їхніх інтересах не надсилав.
Квартира Кучеренка – Цукерманам
«Схеми» встановили звʼязок Олексія Кучеренка зі ще одним фігурантом справи «Мідас» про розкрадання коштів у енергетиці – Олександром Цукерманом. У 2016 році народний депутат за дорученням дружини продав родині Цукерманів елітну квартиру.
Тимур Міндіч та Олександр Цукерман
Вона розташована в будинку №19 на вулиці Євгена Чикаленка в Києві, поруч із головною вулицею столиці – Хрещатиком. Згодом, вже за президентства Володимира Зеленського, саме в цьому будинку, за даними детективів НАБУ, підозрювані у розкраданні в енергетиці облаштували один із «бек-офісів», у якому збирали готівку для передачі високопосадовцям.
Все це майно Цукерманів – клініка DMC, яку правоохоронці називають «бек-офісом», і квартира, яку Цукермани придбали в Кучеренка, – наразі під арештом, накладеним у межах справи «Мідас».
«Схеми» також встановили, що Олексій Кучеренко жив у цій квартирі біля театру Лесі Українки щонайменше з 1995 року до її продажу в 2016-му, на час якого ця нерухомість де-юре перебувала у власності його колишньої дружини Наталії Кучеренко (у дівоцтві Щур).
Згідно з договором купівлі-продажу від 15 листопада 2016 року, який «Схеми» отримали від джерел з доступом до нотаріальних баз, Олексій Кучеренко продавав цю елітну квартиру площею 374 квадратні метри особисто, діючи від імені колишньої дружини за довіреністю. Купувала – Олена Цукерман, яка, згідно з документом, отримала дозвіл на придбання цієї квартири від свого чоловіка – Олександра Цукермана.
Вартість квартири, згідно з угодою, – майже 9 мільйонів гривень або 340 тисяч доларів за тодішнім курсом. Це – близько 900 доларів за квадратний метр на час продажу.
За словами експерта з нерухомості, така ціна може бути заниженою щонайменше вдвічі, адже квартира розташована у самому центрі Києва в будівлі, яка є пам’яткою архітектури.
«На мою думку, для визначення орієнтовної вартості одного квадратного метра в цій локації в листопаді 2016 року можна брати орієнтир 1800 доларів. Тобто, ціна квартири, за моїми підрахунками, у 2016 році складала приблизно 673 тисячі доларів», – пояснив консультант із нерухомості та незалежний експерт у галузі Євгеній Полунов.
Він також послався на дані найбільшого агентства нерухомості у Києві, заснованого у 1994 році, – «Благовіст». За статистикою цієї компанії, середня ціна квадратного метра у подібній квартирі у листопаді 2016 року сягала 2340 доларів, отже, її загальна вартість згідно з цими даними – мала бути приблизно 875 тисяч доларів.
Таким чином, відповідно до зазначеної в угоді вартості квартири, Олексій Кучеренко міг продати її подружжю Цукерманів зі знижкою щонайменше на 50%.
Заперечення звʼязків
Після оголошення підозр фігурантам справи «Мідас» і втечі деяких із них за кордон, Кучеренко в інтервʼю журналістам назвав це розслідування антикорупційних органів – атакою на керівництво держави.
«Як дуже досвідчена людина, констатую: все, що наробили, – інформаційна політична конструкція для тиску на найвище керівництво держави з метою чогось-то там. Чого? Поживемо, побачимо», – заявив Кучеренко у коментарі медіа Obozrevatel.
Згодом у прямому етері програми Радіо Свобода «Свобода.Live» народний депутат заперечив своє знайомство з фігурантами справи «Мідас». «Якось мене Бог милував, я все своє життя намагався обходити таких талантів… Де вони, а де енергетика?», – заявив нардеп.
«Схеми» звернулися до Олексія Кучеренка за коментарем. Знайомство з Дмитром Басовим він заперечив, тоді як із Ігорем Миронюком, як зазначив нардеп, він бачився кілька разів на зустрічах із тодішнім міністром енергетики Германом Галущенком. Водночас інформацію про те, що інші фігуранти справи «Мідас», Басов та Миронюк, зверталися до нього з проханнями, відкинув.
На питання журналіста про продаж квартири подружжю Цукерманів у 2016 році за заниженою вартістю Кучеренко відповів: «Погана була ситуація на ринку. Катастрофа, ви знаєте, просто катастрофа. Ну, треба було краще продавати. Я безталанний продавець».
Пізніше у відповідь на письмовий запит Олексій Кучеренко пояснив, що рішенням щодо ціни квартири опікувалась її тодішня власниця – його колишня дружина, з якою він розлучився за чотири роки до того.
Знайомство з самим Олександром Цукерманом Кучеренко заперечив, але визнав, що бачився з його дружиною: «Я з нею пару раз спілкувався, бо я мав консультацію надати, щоб не обдурили там», – згадав Кучеренко та зазначив, що продавав квартиру «через посередників».
«Схеми» запитали в Олексія Кучеренка, чи не вбачає він конфлікту інтересів у своїй роботі народного депутата, враховуючи членство в парламентському комітеті та головування в комісії з енергетики з одного боку, та знайомство з деякими фігурантами справи «Мідас» – з другого боку.
Прямої відповіді на це запитання народний обранець не надав. Натомість вдався до лайки та зневажливих реплік проти журналістів.
Зрештою, Кучеренко одноосібно обірвав інтервʼю: «Вибачте, ми на цьому розмову про енергетичні проблеми і атомні закінчимо. Дякую вам за увагу».
Згодом, у відповідь на письмовий запит нардеп заявив, що конфлікту інтересів у наведених журналістами обставинах не вбачає.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Максим Лавриненко звинувачує міністра оборони у переслідуваннях. В Міноборони говорять про атаку «схематозників».
У Львові 5 червня зупинили та доставили до ТЦК та СП через відсутність чинної відстрочки або бронювання власника Telegram-каналу "Труха" Максима Лавриненка. У пресслужбі ТЦК спростовують, що зробили це начебто за "особистою вказівкою міністра оборони Федорова", як пише Лавриненко, передає Українська правда.
Як стверджують у ТЦК, 5 червня 2026 року під час спільних заходів із представником Національної поліції України у Залізничному районі Львова провели перевірку військово-облікових документів Лавриненка. Наявність чинної відстрочки або бронювання не підтвердилась.
На відео, яке опублікував ТЦК, видно, як його представники та поліцейський зупинили Лавриненка, а той стверджує, що з документами "все в порядку, все нормально" і він є "журналістом ЗСУ" з медіагрупи "Труха Україна".
Військові ТЦК не знайшли інформацію про відстрочку в реєстрі та посадили його в авто.
Після цього, як пише пресслужба, Лавриненка доставили до Личаківсько-Залізничного районного ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних та проходження визначених законом процедур, зокрема медичного огляду для встановлення ступеня придатності до військової служби.
Водночас Лавриненко у "Трусі" написав, що останній місяць його команда працювала над низкою матеріалів, начебто пов'язаних із оборонною сферою та використанням бюджетних коштів.
"Під час роботи ми зіткнулися із серйозним тиском. Мене фактично вистежили й затримали п'ятеро представників ТЦК. За нашою інформацією, це відбулося за особистою вказівкою міністра оборони Федорова. Також погрози радника міністра оборони Стерненка та поширення фейків є частиною кампанії проти мене. Простіше кажучи, нам намагаються "закрити рота" за те, що ми зацікавилися темою оборонних закупівель і нам не байдуже", - написав Лавриненко.
У ТЦК заявляють, що інформація про "стеження" та "затримання" не є достовірною: "У публікаціях стверджується, що громадянина нібито "вистежили", "затримали п'ятеро представників ТЦК", а самі дії начебто відбувалися "за особистою вказівкою міністра оборони". Ця інформація не відповідає встановленим обставинам".
Міністерство оборони України додало, що жодних особистих вказівок керівництва Міністерства оборони щодо окремих громадян не існує і не може існувати, і пов'язало інформаційну атаку з антикорупційними рішеннями.
"Такі рішення ухвалюються виключно уповноваженими посадовими особами в межах визначених законом повноважень. Це масована інформаційна атака через початок жорстких антикорупційних дій. Вона розпочалася одразу після того, як Міноборони ухвалило низку рішень, які реально перекрили корупціонерам можливості заробляти на оборонних закупівлях та інших процесах у відомстві. Останні рішення відомства суттєво обмежили можливості для зловживань у сфері оборонних закупівель та інших процесах. Саме тому дискредитаційні кампанії, спрямовані проти Міністерства та його керівництва, не є випадковими", - заявили в Міноборони.
Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.
слідкуй за нами соціально
свіжі новини
01/07/2026 - 15:39
29/06/2026 - 17:40
