Китайці не везуть інвестиції, їм платить РФ за створення нових підприємств.

Китайські компанії допомагають Росії створювати з нуля підприємства з видобутку та виробництва будматеріалів на окупованій частині Донеччини. Завдяки цьому Росія прокладає дороги, якими перекидає військову техніку на фронт, а також відбудовує зруйнований російською армією Маріуполь. Це з'ясували журналісти «Реальной газеты» та New Voice (NV). За даними NV, існує щонайменше десяток приватних китайських компаній, які співпрацюють із Росією на тимчасово окупованих територіях України, передає Радіо Свобода.

Андрій Діхтяренко, головний редактор видання «Реальна газета» та автор розслідування про присутність китайського бізнесу на окупованому Донбасі, розповідає: Росія залучає Китай до своїх проєктів із «розбудови» захоплених українських територій. Для цього чиновники в окупації підписують договори про співпрацю із китайськими компаніями, їздять на форуми у КНР та зустрічаються з представниками Китаю у Росії. Один із прикладів – освоєння Каранського кар'єру, в якому за допомогою китайського бізнесу вже збудували дві фабрики, йдеться у розслідуванні.

Росія відновила роботу кар'єру за допомогою Китаю

«Реальна газета» з'ясувала, що навесні 2022 року у щойно окуповане селище Мирне Волноваського району Донецької області приїхала делегація від угруповання «ДНР». Її метою було «освоїти» покинутий із 2008 року кар’єр, де колись видобували щебінь для будівельних потреб.

Вже у серпні того ж року там відновили електропостачання, встановили обладнання і розпочали видобуток щебеню. До травня 2023 на підприємстві ТОВ «Каранський кар’єр» вже працювало 243 людини, а потужності фабрики дозволяли випускати близько 250 тонн щебеню на день, звітувало керівництво фабрики у пропагандистських ЗМІ.

Однак, як пише «Реальна газета», попри заяви окупаційної влади про «повернення Росії», за цим проєктом стояв китайський бізнес. Зокрема, компанії Amma Construction Machinery Co. Ltd та Zhongxin Heavy Industry Machinery Co., Ltd, що зареєстровані в китайській провінції Хенань.

З ними підписало угоду про співробітництво створене окупаційною владою підприємство «Каранский кар'єр».

Підписання угоди між китайськими компаніями та підприємством «Каранский кар'єр» в представництві угоуповання «ДНР» в Москві за участі їхнього «прем’єра» Євгена Солнцева

Ці компанії також ведуть бізнес у Росії та постачають обладнання для промислових об'єктів там.

«Коли китайці починають розбудовувати кар'єр, він одразу стає одним з лідерів по податках на окупованій Донеччині. Це говорить про обсяг цього виробництва, обсяг фінансування», – розповідає Андрій Дихтяренко.

За його словами, завдяки співпраці з КНР на Каранському кар’єрі побудували дві нові фабрики – дробильно-сортувальну та бетонну.

Вироблена продукція використовується для будівництва доріг та житла на окупованих територіях.

За даними «Реальної газети», підприємство працює у кілька змін, забезпечуючи окупантів будматеріалами для прокладання стратегічних магістралей до Маріуполя, Волновахи та Амвросіївки.

Зв'язки будують через китайського аспіранта

«Реальна газета» з'ясувала, що в основі такої співпраці лежать зв'язки так званого «прем’єра ДНР» Євгена Солнцева та представника «Російсько-китайського Центру гуманітарного співробітництва» Чжан Цзінвея – китайського аспіранта Південного Федерального університету у Ростові-на-Дону.

Вони обидва були учасниками проєктів під патронатом першого заступника голови адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка – теперішнього кремлівського «куратора» на окупованих територіях.

Солнцев є випускником «школи губернаторів» – Вищої школи державного управління Росії, якою опікується Кирієнко. А кар’єрі Чжан Цзінвея сприяла перемога в конкурсі для управлінців – «Лідери Росії», де Кирієнко очолює наглядову раду.

Чжан Цзінвей на зустрічі представників «Російсько-китайського Центру гуманітарного співробітництва» з представниками окупаційної адміністрації Донеччини у березні 2023 року

У березні 2023 року Євген Солнцев проводив зустріч із представниками так званого «Російсько-китайського Центру гуманітарного співробітництва», де йшлося про спільні проекти.

Саме китайський «лідер Росії» допоміг «прем’єру ДНР» налагодити контакти з китайськими підприємствами. Чжан Цзінвей родом із Шанцю, провінції Хенань, звідки і дві компанії, що постачали обладнання для Каранського кар'єру.

За даними «Реальної газети» спроби окупаційної влади завести на окуповані території китайський бізнес не припиняються.

«Той же Солнцев постійно їздить в Харбін на міжнародні форуми. Неофіційно, але контакти і політиків, і бізнесу відбуваються. Водночас Путін організовує міжнародний економічний форум в Петербурзі, там представлені великі інсталяції від «ЛНР» і «ДНР», і туди приходять китайці, сидять з ними там, розмовляють», – каже Андрій Дихтяренко.

Євген Сонцев на російсько-китайському форумі в Харбіні (КНР)

У 2024 році Солнцев намагався залучити до окупованих територій китайські державні корпорації: Genertec International Co Ltd – концерн, що займається машинобудуванням та імпортом технологій, та China Xinxing Group Co Ltd – яка реалізує будівельні проєкти. Обидві компанії є дочірніми структурами China General Technology Group, що на 100% належить уряду Китаю.

Видання NV проаналізувало публікації російських пропагандистських ЗМІ та повідомлення окупаційних адміністрацій. Видання стверджує, що щонайменше десяток приватних китайських компаній співпрацює з окупованими територіями, постачаючи місцевим підприємствам або устаткування, або інші товари.

Ні, Китай не везе в окупацію гроші. Йому платить Росія

Експерти, з якими поспілкувалися Донбас Реалії, вважають головним ініціатором та бенефіціаром такої співпраці – Росію.

На думку політолога Костянтина Батозького, директора Агентства розвитку Приазов’я, Росія використовує таких представників Китаю, як Чжан Цзінвей, у своїх інтересах.

«Умовно такого китайця в Росії перетворили на свого агента. І тут вони вбивають двох зайців: з одного боку, він дійсно щось робить (для співпраці з КНР – ред.), а з іншого, вони це дуже потужно використовують в пропаганді на окупованих територіях, для того, щоб показати «нормалізацію» окупації. Тобто це російська ініціатива і російська насамперед спецоперація», – наголошує експерт.

У Росії зацікавлені в тому, щоб будь-хто з-за кордону приїжджав на окуповані території і цим наче визнавав їх частиною Росії, вважає Костянтин Батозький.

Залучення китайських компаній до співпраці, до продажу та встановлення обладнання на підприємства, є частиною цієї мети.

«Це не те, що китайці прийшли з грошима і сказали: от ми тут хочемо щось побудувати. Вони виконують контракт в рамках будівельних процесів, замовником яких є федеральний бюджет Російської Федерації», – пояснює Батозький.

Представники окупаційної влади Донеччини відвідують підприємство «Каранський кар'єр» у січні 2025 року

Підтримує цю думку і експерт Української асоціації китаєзнавців, доцент кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії Дмитро Єфремов.

«Це спосіб для Росії продемонструвати, що немає міжнародної ізоляції, і що якщо китайські компанії присутні на цих окупованих територіях, це означає (в непрямий спосіб), що Китай визнає ці території російськими», – каже він.

Також Росія зацікавлена в технологіях і техніці з КНР для розбудови інфраструктури, бо сама відстає у цьому, вважає Дмитро Єфремов.

«Китайці пропонують зручні технічні рішення, бо Росія не випускає ці екскаватори, трактори, помпи, що можуть бути потрібними для видобутку цього щебеню. А в Китаї це все є. Тому що Китай дуже довго зростав за рахунок розбудови інфраструктури. Плюс Китай накопичив потенціал хороших інженерів, проектувальників, які це все вміють робити якісно і швидко», – пояснює Дмитро Єфремов.

Чи сприяє такій співпраці влада Китаю?

На думку китаєзнавця Дмитра Єфремова, співпраця між Китаєм та РФ на окупованих територіях не носить системного характеру. Це свідчить про те, що така діяльність не санкціонована китайською владою. Але не виключено, що на регіональному рівні хтось із партійних керівників КНР може заплющити очі на таку взаємодію приватних бізнесменів. Адже офіційно Китай з Росією тісно співпрацюють.

«На офіційному рівні проголошена дружба між Китаєм та Росією, стратегічна координація, лідери часто зустрічаються. Чиновники середнього рівня і приватний бізнес можуть робити висновки, що така співпраця толерується», – пояснює він.

Голова Китаю Сі Цзіньпін тисне руку очільнику Росії Володимиру Путіну під час зустрічі у Пекіні в травні 2024 року

До того ж, китайський бізнес живе в умовах високої конкуренції. Там існують надлишкові виробничі потужності, зумовлені високими темпами розвитку Китаю. Тому підприємці намагаються знайти ринки збуту.

«Але вони не роблять інвестиції. Якщо там буде якийсь інфраструктурний проєкт, наприклад, побудувати якусь дорогу, і прибутки китайської компанії будуть гарантовані, то можливо, вони або зайдуть туди через якусь прокладку, або створять спільне підприємство. Але навряд чи вони будуть присутні там відкрито як китайські інвестори або партнери», – каже Дмитро Єфремов.

Причин для такої китайської обережності дві, каже експерт. Для КНР важливо не потрапити під санкції та не втратити через це інші – важливіші ринки. Також політика Китаю полягає в тому, щоб не визнавати території, які захопила Росія, російськими.

«Тому що одразу все працює дзеркально і перекладається на Тайвань. Тобто якщо Китай визнає Крим і Донбас за Росією, то тоді він автоматично втрачає право казати, що Тайвань це окупована китайська територія», – пояснює експерт.

Як має реагувати Україна?

Редакція «Реальної газети» сподівається побачити реакцію на своє розслідування з боку державних структур. А також вважає, що, як мінімум, дві китайські компанії, залучені до постачання обладнання на Каранський кар’єр, мають стати об’єктом українських та міжнародних санкцій.

Україна повинна реагувати дипломатично: наприклад, через своє посольство у Пекіні, вважає китаєзнавець Дмитро Єфремов.

«Через офіційні канали передати інформацію, що ми спостерігаємо такий кейс, будь ласка, спростуйте його, надайте всю документацію і припиніть будь-яку співпрацю», – пропонує експерт.

«Україна має говорити про те, що Китай в війні Росії і України не є відстороненим та об'єктивним. Він допомагає агресору будувати логістику, відновлювати дороги, тобто сприяти подальшій військовій агресії та окупації. І саме тому він не може бути посередником якимось, бо він є зацікавленою стороною», – каже політолог Костянтин Батозький.

Попри військову допомогу Пекіна Москві, Китай знову став найбільшим торговельним партнером України. У 2024 році Україна імпортувала китайських товарів на 14,4 млрд доларів США, повідомила Державна митна служба України.

За інформацією міністерства економіки, минулого року до Китаю Україна експортувала товарів на 2,3 млрд доларів. Таким чином, загальний товарообіг між Україною і КНР склав майже 17 млрд доларів США і знову забезпечив Китаю звання головного торговельного партнера Києва, яке він втратив у 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії, через різке падіння експорту до КНР.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.