Нардепи Сергій Власенко, Олександр Ткаченко та Владлен Неклюдов намагаються законодавчо захистити статки казнокрадів.

У травні парламентарі зареєстрували одразу три законопроєкти, що фактично унеможливлюють Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) виявляти у сімей чиновників необґрунтовано набуті активи, пише Цензор.

Мова йде про проєкт № 13271 авторства нардепа від "Батьківщини" Сергія Власенка, альтернативний до нього №13271-1 від "Слуги народа" Олександра Ткаченка (у якості співавторів зазначені ще близько 90 нардепів здебільшого правлячої партії, що підтримали проєкт) та №13271-2 теж від "Слуги народа" Владлена Неклюдова.

Всі три проєкти закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення мають спільну пояснювальну записку, що однак не стосується більшості запропонованих у проєкті змін, не пояснює їх, зокрема змін до антикорупційного законодавства.

В усіх трьох проєктах нардепи пропонують обмежити НАЗК моніторинг способу життя чиновника. Пропонують дозволити НАЗК досліджувати лише те майно, що чиновник придбав у період перебування на посаді і виключно те, що оформив сам на себе. Все, що в цей період було надбано та оформлено на родичів чиновника, на думку нардепів – авторів проєктів, НАЗК відслідковувати не має. Також не можна моніторити майно, що було надбано чиновником або його родичами до та після звільнення з посади.

Обґрунтування, чому не можна, наприклад, перевіряти набуте майно у дітей та дружин можновладців, нардепи не надають.

Зміни до моніторигу способу життя - це спільна основна норма трьох законопроєктів.

Проте основний та альтернативні проєкти мають все ж свої окремі "ексклюзивні" пропозиції.

Наприклад, Сергій Власенко пропонує обмежити в часі моніторинг способу життя чиновника чотирма місяцями з дати початку моніторингу. Та заборонити проведення повторної перевірки декларації, якщо НАЗК уже проводило перевірку. Тобто, наприклад, якщо журналісти-розслідувачі виявили нове незадеклароване майно, а агентство уже провело планову перевірку декларації, знову провести перевірку та притягти чиновника до відповідальності, на думку Власенка, не можна.

Крім того, потрібно інформувати декларанта, якщо правоохоронці або журналісти виявляють інтерес до його декларації, отримуватимуть доступ до закритих даних. Необхідність цієї екзотичної норми Власенко також не пояснює.

Як зазначає ГО "Центр протидії корупції", у такому випадку декларанти отримають час для знищення доказів, або для втечі за кордон, як це вже сталося у випадку з кількома нардепами-втікачами, Артемом Дмитруком, Андрієм Одарченком, Сергієм Шаховим та Олександром Куницьким.

І у проєкті Власенка, і у проєкті Ткаченка і співавторів, змінюються пороги для настання адміністративної та кримінальної відповідальності за неправдиві дані в деклараціях.

Якщо наразі адміністративна відповідальність настає за брехню на рівні 100 прожиткових мінімумів, або 302 тис грн, то Ткаченко пропонує встановити поріг у 150 п.м., або 454 тис грн.

Для кримінальної відповідальності – підняти з 500 п.м., або 1,51 млн грн до 750 п.м., або 2,27 млн грн.

А у проєкті Власенка цей поріг для кримінальної відповідальності збільшили до 3 млн грн (тобто до 3-х млн грн вважатиметься адмінправопорушенням).

Чим обґрунтовані зміни і ці цифри - лишається тільки здогадуватись, нардепи запропоновані нововведення ніяк не пояснюють.

Одночасно Ткаченко зменшує "предмет незаконного збагачення" з 6500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 2750 прожиткових мінімумів. Тобто якщо наразі до кримінальної відповідальності відноситься набуття особою активів більше за її законні доходи на 9 841 000 грн. То Ткаченко пропонує зменшити цей поріг на 4 163 500 грн.

А Власенко, навпаки, збільшити предмет незаконного збагачення до 12 112 000 грн. Ні перший, ні другий ці зміни не пояснює.

Ткаченко пропонує забрати з підслідності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) частину справ про декларуванню недостовірної інформації, обмежити повноваження НАБУ лише тими корупційними справами, де йдеться про великі суми предмету злочину, незалежно від посади підозрюваного.

Для корупційних злочинів — підняти поріг від діючих наразі 1,5 млн грн (500 прожиткових мінімумів) до 3 млн грн (1000 прожиткових мінімумів). Для інших службових злочинів — від приблизно 9 млн грн ( наразі це 6 млн грн/ 2000 прожиткових мінімумів);справи про брехню в деклараціях — тільки якщо сума перевищує 6 млн грн (2000 прожиткових мінімумів).

Це означає, що розслідування менш "дорогих" чисельних порушень у деклараціях (наприклад, на суму від 2,2 до 6 млн грн) навіть у топ-чиновників країни і депутатів вестиме не НАБУ, а підконтрольне Офісу президента Державне бюро розслідувань.

Власенко пропонує автоматизувати процес заповнення декларацій. І зняти відповідальнсіть з декларантів за невідповідності в деклараціях через "технічні помилки" з реєстрів.

НАЗК цю пропозицію трактує як презумпцію достовірності даних, автоматично перенесених до декларації з реєстрів, та звільнення декларанта від відповідальності за наявні розбіжності таких даних.

4 червня НАЗК виступило проти запропонованих нардепами змін, звернулось до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, що очолює "Слуга народу" Сергій Іонушас. Просило "не допустити знищення ефективних інструментів фінансового контролю".

Щонайменше запропоновані народними депутатами зміни до законодавства суперечать євроінтеграційним зобов'язанням України та рекомендаціям Європейської Комісії.

"НАЗК дійшло однозначного висновку, що положення усіх трьох законопроєктів негативно вплинуть на ефективність існуючих механізмів запобігання корупції. (…), створюють величезні ризики для невиконання зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом, оскільки Лист про наміри Уряду України та Національного банку України до Міжнародного валютного фонду та Меморандум про економічну і фінансову політику від 21 березня 2025 року передбачають необхідність максимального розширення розслідування щодо моніторингу способу життя (п. 64). Більшість депутатських ініціатив викликають серйозні застереження. Наприклад, законопроєкт №13271 передбачає обмеження обсягу повної перевірки декларацій та фактичне знищення інституту проведення повторної повної перевірки декларації, що створить імунітет для корупційних дій", - зазначається в повідомленні НАЗК .

Поки незрозуміло коли проєкти можуть розглядатись в парламенті. 27 травня профільний Комітет на чолі з Іонушасом проводив робочу групу з обговорення цих трьох законопроектів та попередньо схвально їх оцінював.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.