Міністерство витратило десятки мільйонів на друк непотрібних книжок у «своїх» видавництвах.

Міністерство культури протягом двох років витратило понад 24 млн грн на книжки, які мали б зміцнювати національну єдність українців. Книжки обирали на конкурсі, а їхнім розповсюдженням займалось державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України» (ЦЗІПУ). Однак нещодавній аудит, проведений на цьому підприємстві, результати якого отримало NGL.media, виявив і чимало проблем як на етапах підписання угод з видавцями, так і під час розповсюдження книжок.

Основна претензія аудиторів, попри зауваження і до змісту виданих державним коштом книжок, стосується розповсюдження. Виявилось, що значна частина накладів просто залишається на складах – у деяких випадках до 90%. В результаті аудитори роблять закономірний висновок про доцільність такої програми. «Низький відсоток розповсюдження виданих книг вказує на відсутність необхідності у їх виданні, недосягнення мети щодо поширення інформаційного продукту», – йдеться у звіті Держаудитслужби.

Проте Мінкульт не має наміру відмовлятися від програми «Книга для зміцнення національної єдності» – до 15 листопада триває термін подання на новий конкурс.

Книги для обраних

Про старт спеціальної програми «Книга для зміцнення національної єдності» Міністерство культури оголосило у вересні 2022 року, і уже в листопаді конкурсна комісія обрала 18 книжок, які були видані державним коштом через державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України» (ЦЗІПУ).

Оскільки книжки і видавництва для участі у цьому проекті обирались на мистецькому конкурсі, ЦЗІПУ укладав угоди з ними без проведення відкритих торгів.

У наступному 2023 році в межах проекту «Книга для зміцнення національної єдності» видали уже 41 книжку. При цьому частину переможців обрали у серпні, а частину в грудні, проте всі угоди уклали лише під кінець року, відразу ж оплативши. За даними аудиторів, продуманості у просуванні цих книжок не було – деякі презентували одразу після друку, а інші або взагалі не презентували, або робили це зі значним запізненням.

Загалом впродовж 2022-2023 років ЦЗІПУ уклав 59 угод з видавництвами на загальну суму 24,2 млн грн. Цього року ЦЗІПУ ще не уклало нових угод, але провело відкриті торги на друк додаткового накладу книжки «Рашизм – це…» та книжки «Геноцид». В обидвох закупівлях перемогло ТзОВ «Саміт-Книга», з яким уже уклали відповідні угоди майже на 630 тис. грн.

Власне «Саміт-Книга» і видавництво «Фоліо» виявились фаворитами проекту «Книга для зміцнення національної єдності». Саме ці два видавництва отримали 17 млн грн з 24,2 млн грн, виділених на фінансування цього проекту у 2022-2023 роках.

Натомість багато відомих українських видавців про «Книгу для зміцнення національної єдності» навіть не чули. «Про цю програму не чула, можливо, пропустила. Зазвичай, ми отримуємо розсилки від профільних організацій про різні можливості для видавців. Їх розглядає команда та оцінює чи доцільно, чи відповідаємо вимогам конкурсу. Не всюди наш видавничий портфель підпадає під умови конкурсів та грантів», – пояснює виконавча директорка видавництва «Наш Формат» Анастасія Нікітіна.

Юлія Орлова, директорка видавництва Vivat, яке періодично видає книжки для проектів Українського інституту книги, теж сказала, що ніколи не чула про цей проект Мінкульту. «У нас достатньо видань, які б могли, напевно, в цій програмі взяти участь, ми просто не знали про нього – вперше чую», – сказала видавчиня.

Вперше про «Книгу для зміцнення національної єдності» дізнались від журналістів і у невеликому видавництві «Білка», куди ми звернулись за коментарем, оскільки його асортимент прямо відповідає заявленій Мінкультом програмі. «Ми точно підходимо під цю програму. Але, думаю, тут недостатня промоція, ми б взяли участь [якби знали]. Але ми маленьке видавництво, ми не маємо відділів, які працюють з грантами. Ми просуваємо свої книжки за рахунок читацької активності», – каже директорка видавництва Ірина Білоцерковська.

Ще кілька великих видавців просто не захотіли говорити про цей проект Мінкульту, пояснивши, що ставляться до нього скептично з різних причин.

Великі родини видавців

Найбільше грошей і замовлень у межах проекту «Книга для зміцнення національної єдності» отримало київське видавництво «Саміт-Книга», власниками якого є брати Іван та Ігор Степуріни. Безпосередньо видавництво отримало 5,3 млн грн, а ще 5,5 млн грн поділили між собою афілійовані з «Саміт-Книгою» видавці.

Наприклад, Ігор Степурін отримав 1,1 млн грн як фізична особа-підприємець, а ТОВ «Креативна агенція «Артіль», де він же є упорядником книжок, отримала 1,7 млн грн. Ще понад 711 тис. грн отримало ТОВ «Ваш автограф» – близьке до нього видавництво. З Ігорем Степуріним ТОВ «Ваш автограф» пов’язане через його однокурсника і колишнього бізнес-партнера Ігоря Лубіна. Проте він і його дружина Наталія, яка є офіційною власницею «Вашого автографа», відмовились від коментарів.

Ще 2 млн грн отримав Іван Ротарчук, зять Івана Степуріна, який уклав з ЦЗІПУ угоди на видання п’яти книг. При цьому знайомі Ротарчука записують його телефон як таксиста та експерта з сертифікації автомобілів, свідчать дані GetContact.

Таким чином «Саміт-Книга» та афілійовані з цим видавництвом компанії в межах проекту «Книгу для зміцнення національної єдності» видали на замовлення Мінкульту 26 книжок на загальну суму 10,8 млн грн.

Харківське видавництво «Фоліо» отримало від ЦЗІПУ 19 замовлень на загальну суму 6,2 млн грн. З них 5,1 млн грн пройшло через ТОВ «Фоліо» та ТОВ «Видавництво Фоліо», 225 тис. грн через ТОВ «Факт» і ще 820 тис. грн через видавництво «Бібколектор», яке належить Ладі Красовицький, дружині власника «Фоліо» Олександра Красовицького.

Тобто 45 книжок із 59 замовлених було видано фактично лише двома видавництвами. На їх долю прийшлось 17 млн грн з 24,2 млн грн.

Решту суми розділили між собою ще десять компаній. Серед яких, наприклад, ТОВ «Грін Пінгвін Медіа», яке за 475 тис. грн видало тисячу примірників книжки «Why Ukraine is brave?/Чому Україна смілива». Це компанія більше відома як київська креативна агенція Green Penguin, яка свого часу розробляла нові логотипи для Міністерства культури. Знайти інформацію про видану книгу нам не вдалось, на сайті агенції також відсутня інформація про неї.

«Ми просто пропонуємо хороші книжки»

Директор видавництва «Саміт-Книга» Іван Степурін був здивований тим, що його видавництво отримало найбільше грошей в межах програми «Книга для зміцнення національної єдності» від Мінкульту. Каже, що не веде такої статистики. Але причиною успіху вважає те, що видавництво вже давно і активно видає та популяризує українські книжки.

«Ми просто пропонуємо хороші книжки, – пояснює Іван Степурін. – Це ж відкриті конкурси. Те, що інші менше видають за цими програмами, то я б їм радив активніше включатися. Бо це з одного боку, правильна державна підтримка [видавництв], а з іншого – це важливо для бібліотек та України загалом».

Власне поповнення бібліотечних фондів – це основне завдання програми «Книга для зміцнення національної єдності». Видані державним коштом книжки віддають у бібліотеки, а також роздають на презентаціях чи офіційних заходах. У вільний продаж ці книжки не мали б потрапляти.

Це підтверджує й Іван Степурін. За його словами, видавництво може сприяти розповсюдженню, якщо про це попросять, але загалом цим займається міністерство. Саме воно є розпорядником виданих книжок. «Ми друкуємо і віддаємо міністерству, але вони можуть зберігати [книжки] у нас. Звичайно ми зацікавлені, щоб книжки розповсюджувались, адже нам піар наших книжок дуже важливий», – наголошує Степурін.

Втім, журналісти виявили, що деякі з виданих у межах державної програми книжок продаються на книжкових сайтах. При цьому, за даними Держаудитслужби, вартість цих книжок у вільному продажі є нижчою, ніж передбачена договорами з ЦЗІПУ. Наприклад, книжка Євгенії Богославської «Бахмут: хроніки незламної фортеці» продається на офіційному сайті «Саміт-Книга» за 500 грн, хоча ЦЗІПУ уже заплатив видавництву по 662,5 грн за примірник. Схожа історія і з видавництвом «Фоліо», яке уже отримало по 410 грн за книжку «Дума про Потилицю», а продає її по 240 грн.

За словами власника «Фоліо» Олександра Красовицького, мова йде про друге видання, яке оплатило саме видавництво, уже без допомоги Мінкульту. Значну різницю у ціні він пояснює вартістю підготовки до друку саме першого видання.

«Одна з цілей цієї програми – підштовхнути видавців видавати книжки на суспільно значущу тематику завдяки тому, що держава, замовляючи наклад, бере на себе основні видатки на підготовку, на авторські права, на друкарські форми тощо. І тому видавцю, щоб випустити наступний наклад, вже не потрібно витрачати багато грошей», – каже Красовицький.

«Схоже, що відбуваються закупівлі заради закупівель»

Прикметно, що у 2022-2023 роках усі книжки, незалежно від жанру, видавництва та формату, видавались однаковим накладом у 1000 примірників. Лише збірку матеріалів Центру стратегічних комунікацій «Як російський інформаційний корабель пішов на… Наративи пропаганди під час повномасштабної війни» «Саміт-Книга» видала накладом 3000 примірників. Чому усі книжки замовляються однаковим накладом, не розуміють і самі видавці.

«У мене є багато питань до Міністерства культури стосовно того, що є в правилах цього конкурсу, – каже Олександр Красовицький з «Фоліо». – По-перше, мені здається, що міністерство має конкретніше окреслювати тематичні напрямки, які мають іти на конкурс. По-друге, я вважаю, що різні книжки можуть бути дуже важливими, але якась важлива накладом 300 примірників, а якась – накладом 5000 примірників, і це має вирішувати або експертна рада, яка знає, що вона хоче, або підприємство ЦЗІПУ, коли готує угоду, але на жаль, виходить, що всіх [гребуть] під одну гребінку».

У звіті Держаудитслужби вказано, що і з розповсюдженням уже виданих книжок ситуація невтішна. Наприклад, впродовж 2022-2023 рр. З тисячі примірників книжки «Одна Україна, один народ. Розмови з Леонідом Кравчуком» (до речі, авторства Олександра Красовицького з «Фоліо») вдалося розповсюдити лише 459 примірники, з яких 168 примірників отримав сам Мінкульт.

48-сторінковий буклет для підлітків «Слава Україні!» (креативна агенція «Артіль») та «Казки маленьких патріотів» (ФОП Ігор Степурін), видані і передані ЦЗІПУ в кінці 2023 року, станом на серпень 2024 року все ще зберігалися на складі. До речі, зберігання книжок на складі – не безкоштовне. Так, у 2024 році ЦЗІПУ уклало угоду на зберігання книжок «Укрвидавполіграфією» на 227 тис. грн.

Частину надрукованих книжок віддають громадським організаціям, але і ті не поспішають їх роздавати. Наприклад, ГО «Броварська громада» спромоглася розповсюдити лише 250 книжок, хоча отримала 925 книжок ще у кінці минулого року.

Частину книжок у межах програми «Книга для зміцнення національної єдності» видавали англійською мовою і ситуація з їхнім розповсюдженням виявилась ще гіршою. На момент проведення аудиту 70% накладу цих книжок залишалася на складах, що дозволило зробити аудиторам очевидний висновок: «…Неналежний менеджмент MKIП та неналежний маркетинг ДМ «ЦЗІПУ» не забезпечили широкої мережі розповсюдження поліграфічної продукції, видавництво якої було здійснено англійською мовою, а також низький відсоток розповсюдження, свідчать про відсутність необхідності ïx видавництва у такому ж накладі (1000 шт.), як i книг виданих українською мовою та нераціональне використання коштів державного бюджету».

Засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов, який свого часу був радником міністра культури і взагалі не бачить змісту у подібних проектах, вважаючи їх непрозорими та неефективними. «Я думаю, що це хибний шлях. Це неефективно, тому що невідомий шлях цієї книжки й дуже схоже, що відбуваються закупівлі заради закупівель, – каже Мартинов. – Тому як показав досвід, нічого не було більш ефективного для видавців, ніж ця тисяча, яку роздали кожному українцю на книжки (у 2021 році у межах державної програми «єПідтримка» всі українці отримали по 1000 грн, які могли витратити на купівлю книжок; також з 2024 року діє державна програма, за якою усі українці при досягненні 18-ліття отримують сертифікат на книжки у розмірі 900 грн. – ред.). Це дало неймовірний буст індустрії, що дозволило навіть пережити кризу на ринку».

Кость Бондаренко, професор Лизанчук та козак Потилиця

Держаудитслужба дослідила і тексти книжок, які видавались за державні гроші, і виявила, що деякі книжки випускались з суперечливим змістом – точніше таким, що «не відповідає основним аспектам, визначеним Концепцією, та жодним чином не мали на меті забезпечення захисту національних інтересів та підтриманню позитивного іміджу України».

Як приклад наводиться видана «Фоліо» комікс-казка Олександра Семякіна «Дума про Потилицю», головний герой якої мав би уособлювати українського відважного воїна-захисника, але виглядає як пияк та гультяй. Окрім того, у коміксі вживаються російські слова: «Хе-xe! Який шалун!», «Може то обман зрєнія?», «Мужчина! Знайди мене!», «Праказнік!» тощо.

Фрагмент коміксу «Дума про Потилицю» (скриншот з сайту видавництва «Фолію»)

Також виникає питання до окремих авторів, книжки яких видаються бюджетним коштом. Мова, зокрема, про відомого свого часу політолога Костя Бондаренка, внесеного у базу псевдосоціологів, які маніпулюють громадською думкою та просувають інтереси колишніх регіоналів. Після повномасштабного вторгнення росіян Кость Бондаренко суттєво знизив публічну активність, але продовжує коментувати поточні події на проросійських каналах. Це ніяк не завадило Мінкульту заплатити 357 тис. грн за його книжку «Андрій Мельник: невивчені уроки», видавцем якої став Іван Ротарчук, зять керівника та власника видавництва «Саміт-Книга».

Аудитори з’ясували, що серед виданих у межах програми «Книга для зміцнення національної єдності» опинився і посібник професора Львівського національного університету Василя Лизанчука «Хроніки незламності духу (геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації)», який був написаний і вперше виданий ще у 2008 році. Перевиданням доповненої версії займалось ТзОВ «Ваш автограф». На момент аудиту 90% накладу залишались за складі, а у ЗМІ і досі немає жодної інформації про цю книжку. Потенційний читач може дізнатись про її існування лише випадково в одній з кількох бібліотек, або ж якщо йому вкладуть її в руки під час якоїсь конференції.

Що кажуть у державному підприємстві Мінкульту?

NGL.media надіслали у державне підприємство ЦЗІПУ список питань щодо програми «Книга для зміцнення національної єдності», а також результатів аудиту діяльності підприємства. Ольга Дудченко, яка очолила ЦЗІПУ лише 25 жовтня 2024 року, після зміни керівництва у Мінкульті, попросила дати кілька тижнів на підготовку відповіді. За два тижні після надісланого запиту відповіді NGL.media ще не отримали.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.